14.1. Необхідність і суть фінансового контролю

Необхідність фінансового контролю як форми управління фінансами зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх сферах соціально-економічної діяльності держави, дією економічних законів, послідовним здійсненням режиму економії і завданнями прискореного розвитку економіки суспільства.

Функціонування фінансового контролю зумовлене необхідністю перевірки правильності, повноти і своєчасності сплати суб’єктами господарювання податків і обов’ язкових зборів до бюджету та позабюджетних фондів, а також потребами формування оптимальних обсягів фінансових ресурсів та найефективнішого їх використання. Можливість здійснення фінансового контролю зумовлена дією контрольної функції фінансів.

Фінансовий контроль виражає економічні відносини між учасниками суспільного виробництва: державою, фізичними та юридичними особами. Фінансовий контроль здійснюють суб’єкти контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів, за дотриманням необхідної пропорційності в розподілі і перерозподілі валового внутрішнього продукту. Сфера його функціонування обмежена процесом створення і використання фінансових ресурсів.

Об’єктом фінансового контролю є процес формування і використання фінансових ресурсів. Фінансовому контролю підлягають всі сторони фінансово-господарської діяльності. Тому він може співпадати з іншими формами контролю.

Фінансовий контроль являє собою перевірку державними, аудиторськими та іншими органами контролю законності та обґрунтованості процесів утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства, передбаченого фінансовою політикою.

Фінансовий контроль функціонує у всіх сферах суспільних відносин незалежно від форми власності. Його дія поширюється на суб’єкти господарювання комерційного і некомерційного характеру діяльності.

За допомогою фінансового контролю у суб’єктів господарювання комерційного характеру діяльності виявляються резерви додаткових надходжень фінансових ресурсів за рахунок економії витрат, підвищення продуктивності праці та інших заходів. В результаті фінансовий контроль виступає важливим засобом економічного впливу на діяльність суб’єктів господарювання.

У некомерційних суб’єктів господарювання фінансовий контроль спрямований на забезпечення економного та раціонального використання наявних фінансових ресурсів. Завдяки цьому він сприяє забезпеченню економії фінансових ресурсів суспільства.

В процесі формування і використання грошових коштів Державного бюджету фінансовий контроль служить засобом:

? цілеспрямованого впливу на економічну діяльність усіх суб’єктів суспільства відповідно до завдань фінансової політики;

? створення необхідних умов для забезпечення мобілізації грошових коштів Державного бюджету та їх використання з метою задоволення потреб соціально-економічного розвитку суспільства;

? забезпечення необхідної пропорційності у перерозподілі фінансових ресурсів між сферами економічної діяльності між економічними районами та адміністративно-територіальними одиницями держави.

Фінансовий контроль базується на загальних закономірностях господарського контролю, які вироблені практикою господарської діяльності. Вони включають завдання і принципи фінансового контролю.

До головних завдань фінансового контролю належать:

- перевірка фактичного виконання законів і постанов з питань фінансово-господарської діяльності економічних суб’єктів держави. Виконання законів та постанов має бути не формальним, а з врахуванням господарської необхідності та економічної доцільності, точності і своєчасності застосування наказів та інших нормативно-правових актів;

- сприяння покращенню фінансово-господарської діяльності, надання допомоги у вдосконаленні організації фінансової діяльності. Це означає, що в процесі фінансового контролю приймаються заходи з усунення виявлених недоліків;

- виявлення резервів економії фінансових ресурсів і використання економічних факторів.

Організація фінансового контролю ґрунтується на ряді принципів. До них належать:

? державний підхід до здійснення фінансового контролю. Суть його полягає в тому, що у переважній більшості контроль здійснюють державні органи. У інших випадках контроль здійснюють аудиторські фірми або громадські організації. Водночас реалізацію результатів контролю проводять представницькі державні органи - прокуратура, суд. Вони і реалізують державну політику через керівництво та оцінку результатів контролю;

? гласність контролю означає, що до його проведення залучається громадський контроль. Він передбачає участь колективу суб’єкта господарювання в усуненні недоліків і реалізації підсумків;

? дієвість контролю означає, що контролюючі органи повинні не лише виявити факти недоліків, але і сприяти їх усуненню, та активно впливати на покращення фінансово-господарської діяльності;

? превентивність. Головне завдання у роботі контролюючих органів не допустити, попередити виникнення порушень;

? регулярність, універсальність, всеохоплюваність контролю. Регулярність контролю означає систематичність, проведення перевірки фінансово-господарської діяльності через певний проміжок часу. Універсальність полягає в запровадженні однотипних прийомів контролю в аналогічних ситуаціях. Останнє дозволяє скоротити час проведення контролю та сприяє підвищенню якості контролю. Всеохоплюваність контролю виражається в тому, що контролем охоплюються всі суб’єкти економічної діяльності незалежно від форм власності, підпорядкованості та сфери функціонування;

? безпосередня незацікавленість контролюючих органів у результатах перевірки, що означає відсутність адміністративної підпорядкованості контролюючих органів та їх незалежність від інстанції, яка приймає рішення за результатами контролю;

- об’єктивність контролю, що означає об’єктивній підхід до проведення фінансового контролю та безпосередня незацікавленість контролюючих органів у результатах контролю.

Значення принципів фінансового контролю посилюється в умовах ринкової економіки. Їх дотримання у процесі здійснення фінансового контролю сприятиме підвищенню ролі держави та зміцненню довіри до її органів.

14.2.