34. Практика, її основні форми та функції у процесі пізнання
Практика — це діяльність, за допомогою якої людина змінює, перетворює світ. Практика є основою пізнання. В процесі пізнання субєкт, вступаючи у сферу невідомого змушений застосовувати ті знання, засоби пізнання, які вироблені попередніми поколіннями, і поширювати їх на якісно нові об'єкти і нові умови.
Практика потребує негайного застосування усіх наявних знань як цілком повних, досконалих, як нібито вони є об'єктивно істинними. ФУНКЦІЇ По-перше, практика служить основою пізнання, вихідним пунктом і рушійною силою його розвитку. Всі наші знання прямо чи опосередковано базуються на практичній діяльності: остання стимулює рух пізнавального процесу, визначає завдання, що стоять перед ними. По-друге, практика виступає як сфера реалізації здобутих людських знань. Личина пізнає світ не самих знань, а для того, щоб використати їх в практичній діяльності. По-третє, практика є об'єктивний критерій істини: саме вона дає змогу встановити достовірність наших знань, відповідність їх об'єктивній дійсності.Структура практики містить у собі такі моменти, як потреба, мета, мотив, доцільна діяльність у вигляді її окремих актів, предмет, до якого спрямована діяльність, засоби, за допомогою яких досягається мета і, нарешті, результат діяльності.
Практка виконує в процесі пізнання винятково важливу роль, адже практика:
♦ основа наукового пізнання;
♦ вихідний пункт пізнавального процесу;
♦ рушійна сила розвитку пізнання;
♦ критерій його істинності;
♦ кінцева мета.
Види практики
1. Духовна практика: йога, ісіхазм, суфізм — практика індивідуального вдосконалення.
2. Релігійна практика — практика колективного вдосконалення.
3. Виробнича практика — практика перетворення природи.
4. Соціальна практика — праткика підтримки та розвитку суспільства.
5. Революційна практика — практика перетворення соціальної реальності.
6. Військова практика — практика силового перетворення геополітичної ситуації.
7. Учбова практика — практика формування суб'єктів суспільства.
8. Медична практика — практика перетворення людської природи.
9. Практика кохання - практика особистих стосунків чоловіка і жінки
Еще по теме 34. Практика, її основні форми та функції у процесі пізнання:
- 49. Основні форми пізнання.
- 53) Основні форми наукового пізнання (факт, проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія).
- Границя функції. Неперервність функції. Основні теореми про границі.
- Форми і методи пізнання.
- 49) Практика – критерій істини, основа і ціль пізнання. Види практики.
- 48. Основні принципи пізнання.
- 46. Основні проблеми пізнання та їх класифікація.
- 27. Філософські закони і категорії, їх специфіка та роль у процесі пізнання
- 36. Теоретичний рівень пізнання, його форми та методи
- § 93. Форми і функції державного управління.
- 40. Ек конкуренція: суть, функції та форми.
- Основні елементарні функції та їх властивості.