<<
>>

ТЕМА: ПРАВОЧИНИ ПЕРЕХОДУ ПРАВА ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ

ПЛАН

1. Загальна характеристика правочинів переходу права приватної власності на землю

2. Купівля-продаж землі

3. Міна, дарування та пожертва земельних ділянок

1. Як вже зазначалося, право приватної власності на землю одержується у процесі її приватизації.

Поряд з цим воно набу-вається також за цивільно-правовими угодами, а саме:

• купівлі-продажу;

• міни;

• дарування;

• пожертви;

• успадкування.

Порядок укладання названих угод визначається Цивільним кодексом України [7.1].

Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

Основні умови угод такі:

> назви сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);

> вид угоди;

> предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);

> посилання на документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку;

> відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;

> відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);

> договірна ціна;

> зобов'язання сторін.

Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

Право приватної власності на землю пов'язане з правом на продукт, що породжує земля, — урожаєм сільськогосподарських культур, а також із правом на земельні поліпшення.

На реалізацію права приватної власності існують певні юридичні обмеження:

> розпорядження землею не повинно завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства;

> господарська діяльність на землі має проводитися таким чином, щоб не погіршувати екологічну ситуацію і природні якості ґрунтів;

> за мотивів суспільної необхідності (за воєнного чи надзви­чайного стану) можливе примусове відчуження приватної землі за умови попереднього і повного відшкодування її вартості.

2. Угода купівлі-продажу земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, передбачає, що одна сторона-продавець передає (зобов'язується передати) земельну ділянку у власність другій стороні-покупцеві; у свою чергу, покупець приймає (зобов'язується прийняти) її і сплачує за це певну грошову суму. Угода оформлюється відповідним договором обов'язково у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню і держав­ній реєстрації.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки містить такі обов'язкові складові (додаток Б):

• предмет договору;

• ціну та умови оплати земельної ділянки;

• обов'язки сторін;

• порядок розгляду спорів;

• інші умови.

Предметом договору є земельна ділянка певних: площі, призначення та місця розташування. Ціна та умови оплати земельної ділянки встановлюються за згодою сторін угоди. їх обов 'язки полягають у тому, що угода має здійснитися у визначений сторонами термін і за обумовленою ціною. Крім того, продавець має попередити покупця про права третіх осіб на земельну ділянку (права наймача, право іпотеки); а у разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або взагалі розірвання договору.

Стосовно інших умов, то вони полягають у тому, що невід'ємною частиною договору купівлі-продажу є такі документи стосовно земельної ділянки:

> державний акт на право власності;

> довідка про нормативну грошову оцінку;

> довідка про обтяження та обмеження;

> акт про експертну грошову оцінку.

Якщо на земельній ділянці розміщено житловий будинок (будівля, споруда) і саме він є предметом купівлі-продажу, то до покупця переходить право власності на землю у розмірах, встановлених договором, які можуть не відповідати загальній площі земельної ділянки. Якщо договором розмір земельної ділянки не визначений, до покупця переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята поліпшенням і необхідна для його обслуговування; така саме норма застосовується для випадку, коли предмет купівлі-продажу розміщений на земельній ділянці, наданій у користування.

3. Договір міни, (додаток В) може передбачати:

• обмін сторонами договору земельними ділянками;

• або обмін земельної ділянки на інший товар.

У випадку, якщо земельна ділянка обмінюється на товар (земельну ділянку) більшої вартості, договором може бути встановлена доплата.

Право власності на обмінювані об'єкти, якщо інше не встанов­лено договором, переходить до сторін угоди одночасно після виконання зобов'язань щодо передання ними об'єктів один одному.

Міна приватної земельної ділянки здійснюється таким чином:

> оформлення необхідних землевпорядних документів на земельну ділянку, що буде вимінюватися;

> оцінка земельних ділянок;

> оформлення договору міни;

> нотаріальне посвідчення договору міни;

> оплата операції міни земельних ділянок;

> виготовлення державного акта на виміняні земельні ділянки;

> одержання державних актів на виміняні земельні ділянки;

> державна реєстрація виміняних земельних ділянок.

За договором дарування (додаток Г) дарувальник передає або зобов'язується передати в майбутньому обдарованому безплатно земельну ділянку у власність. Для здійснення договору дарування необхідна як воля дарувальника, так і згода обдарованого, який має право через певні причини відмовитися від прийняття дарунку. За відсутності згоди на прийняття земельної ділянки, що не виражено ні в якій формі, такий договір не визнається укладеним.

Договір пожертви є окремим випадком договору дарування земельної ділянки для досягнення обдарованим певної, наперед обумовленої пожертвувачем мети. Останній має право здійснювати контроль за використанням земельної ділянки і, якщо пожертва використовується не за призначенням, вимагати розірвання договору. Якщо виявилося, що використання пожертви за призначенням неможливе, використання її за іншим призначенням відбувається лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи — за рішенням суду.

Запитання для самоконтролю

1.У чому полягає зміст договору купівлі-продажу земельної ділянки?

2.Що являє собою угода міни земельної ділянки?

3.Чим відрізняються угоди дарування і пожертви земельних ділянок?

4. Які суттєві умови договору успадкування земельної ділянки?

Література

Основна

7.1.Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.

7.2.Земельний кодекс України від 10.25.2001 р. № 2768-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 3-4. - Ст. 27.

<< | >>
Источник: Земельні правовідносини правочини оподаткування. 2007

Еще по теме ТЕМА: ПРАВОЧИНИ ПЕРЕХОДУ ПРАВА ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ:

  1. ТЕМА 7. ПРАВО ВЛАСНОСТІ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ Поняття і зміст права власності. Римські юристи оперували двома поняттями для визначення права власності. Поняття «dominium» охоплювало не тільки майно, але й владу домовладики над своїми підвладними. Поняття «proprietas» визначало приналежність речі певній особі. Класична юриспруденція визначала власність як повну владу над речами. Зокрема, власник земельної ділянки мав право на усе, що знаходилося над і під ділянкою. Зміст права власності розкривається ч
  2. ТЕМА: ПРАВОЧИНИ ПЕРЕХОДУ ПРАВА ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ
  3. 5. КОДИФІКАЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА
  4. Реформування законодавства. Розвиток галузей права