<<
>>

4. Політичне консультування.

Зростання ролі психологів в політиці пов’язане з тим, що політика все більше стає віртуальною. Статус лідерів часто визначається не їх реальними досягненнями (змінами в житті, прийняттям нових законів, реалізацією програм і т.д.), а тим враженням, яке вони справляють на виборців.

Імідж став важливіший за біографію. Компромат замінює реальні факти. Все це відображає загальну тенденцію сучасного світу: інформаційна сфера стала важливішою за всі інші. Ось чому серед помічників і консультантів сучасних політиків все більше психологів-спеціалістів по маніпуляції свідомістю, і поведінкою людей. Їх роль не замінима в 4 важливих сферах, які стали невід’ємною частиною сучасної політики. Це політичне консультування, політична реклама, створення іміджу (іміджмейкінг), і паблік рілейшнз (PR). Політичне консультування – одна із важливих прикладних сфер політичної психології яка знаходиться на стику із прикладною політологією і політичною соціологією, пов’язана із наданням необхідної політико-психологічної допомоги окремому політику, політичній партії чи організації в оптимальному здійсненні ними політичної діяльності. Політичний консультант виконує не допоміжну функцію, а є самостійним функціонером у публічній, тіньовій сфері політики. Взаємостосунки психолога з політиком включають декілька стадій. В кінцевому рахунку. Обсяг і характер політичного консультування залежить від готовності політика відчути, оцінити і прийняти політико-психологічну допомогу. Саме це визначається на першій стадії – встановлення стосунків між консультантом і політиком. Між політиком і консультантом можливі різні варіанти взаємостосунків. В одних випадках все зводиться, у буквальному розумінні, до серій консультацій і відповідей на питання, які задає політик. В інших випадках, між ними складається така взаємодія, коли консультант може і сам, додатково, визначати питання і ситуації, які потребують його опрацювання і пояснення.
Менш розповсюдженим є варіант, коли політик свідомо передає консультанту частину обов’язків. Таким чином одні консультанти відповідають тільки за якість рекомендацій і такий продукт своєї діяльності, як звіти. Консультанти другого типу беруть відповідальність і за рекомендації, і за їх виконання і за кінцевий результат –за успіх у виборчій компанії. На практиці, однак, реалізувати ідеальну схему і добитися рівноправного положення вдається рідко. Багато залежить від кваліфікації консультанта, відомостей, досвіду і професійної репутації. З іншої сторони, відіграє роль статус політика. Встановлення і закріплення правильних стосунків з реальним суб’єктом політики є важливим моментом попередньої стадії їх взаємодії. Потім настає період вироблення загальних уявлень і пошуку загальної „мови” спільної діяльності. Після цих двох стадій, починається безпосередня робота. В ході цієї роботи політик ставить принципові цілі і визначає ті ресурси, якими він керується при досягненні поставлених цілей. Якщо цілі консультанта і політика на двох перших стадіях взаємостосунків досить зрозумілі, то все подальше виробляється в процесі роботи. Кожен раз, в кожному конкретному випадку міра делегування повноважень політиком і міра відповідальності консультанта встановлюються індивідуально. Найбільш успішні професіонали політичного консультування вважають, що в ідеальній схемі стосунків не консультант є „підлеглим”, а політик перетворюється в „добровільного підлеглого” для консультанта. Технологічно політичне консультування складається із стратегічного планування діяльності політика і її результатів; надання допомоги йому в процесі пошуку стратегічних і тактичних цілей і виборі засобів їх досягнення; визначення його прихильників, і противників; підборі методів роботи; створенні позитивного іміджу і його мультиплікації у засобах масової інформації. Особлива роль психологічна у організації передвиборчих компаній політиків... Таким чином політичне консультування є автономною сферою політичної психології. Розглянувши її загальні закономірності варто перейти до конкретних складових. На практиці вони можуть виступати і в якості незалежних сфер роботи психолога в політиці.
<< | >>
Источник: Яременко П.М.. Прикладні проблеми політичної психології. 2013

Еще по теме 4. Політичне консультування.: