Юридическая
консультация:
+7 499 9384202 - МСК
+7 812 4674402 - СПб
+8 800 3508413 - доб.560
 <<
>>

Політична система суспільства

- інтегрована сукупність політичних організацій, інституцій, за допомогою якої здійснюється формування й функціонування політичної влади в суспільстві відповідно до наявного рівня його політичної культури.

Як механізм влади, політична система пов'язана в першу чергу з тими суб'єктами політичних відносин, які носять інституалізований (від лат. institutum - організація; лад; запроваджений порядок) характер. І в такому контексті політичну систему суспільства можна розглядати як інституалізований механізм політики, різноманітні елементи якого організовують і нормативно зміцнюють окремі види політичних відносин. При цьому слід враховувати те, що владні відносини у сучасному суспільстві реалізуються головним чином через політичні інститути. Першою історичною формою таких інститутів є держава. Згодом виникли політичні партії, які також мають інституалізований характер. Схожими ознаками володіють і ті громадські організації й рухи, хоча б один із аспектів діяльності яких, пов'язаний із політико-владними відносинами. Інституалізованою основою всіх їх є первинні суб'єкти політики.

Звичайно, політичне життя будь-якого суспільства не обмежується лише діяльністю політичних інституалізованих структур. Воно охоплює всю сукупність відносин, що складаються між різними суб'єктами політики через діяльність політичних інститутів, а також шляхом різноманітних неінституалізовапих форм взаємодії керівних суб'єктів політики. Але, за таких обставин, завжди залишається відкритим питання про правомірність таких політичних взаємодій, їх співвідношення з повноваженнями політичних інститутів. Лише на основі інституалізованих політичних відносин та чіткого визначення функцій і повноважень різноманітних організаційних форм політичної взаємодії можна говорити як про змістовне упорядкування політичного життя та про політичну систему суспільства як таку, так і, що особливо важливо, про легітимність (від лат. legitimus - законний) останньої.

У нашому визначенні домінуючою ознакою того чи іншого компонента політичної системи є його відношення до політичної (державної) влади. Власне ті політичні інститути (організації й установи), які, так чи інакше, пов'язані з реалізацією політичної влади, і виступають у ролі найважливіших компонентів політичної системи. У сучасному суспільстві такими інститутами передусім є держава, політичні партії, а також громадські організації та рухи. Боротьба за політичну владу, її зміцнення, використання чи просто прагнення вплинути на неї є якщо не основним, то, у будь-якому випадку, найважливішим змістом їх діяльності.

Окрім держави, політичних партій, громадських об'єднань і рухів до структури політичної системи, як правило, відносять політичну владу, політичні відносини (про які мова йшла вище) й політичну культуру - сукупний показник рівня, характеру і змісту політичних знань, оцінок, навичок та дій громадян як суб'єктів політичного життя.

Таке розуміння структури політичної системи суспільства дозволяє надати їй рис універсальності, тотальності, оскільки вона своєю дією охоплює все суспільне середовище, усіх громадян, має здатність ухвалювати рішення, що є обов'язковим для всієї чітко означеної суспільної спільноти, що сприймає їх як легітимні. Тобто політична система суспільства постає як дієвий механізм, що забезпечує і продукує суспільний порядок, який досягається системою дій, що називаються політикою.

Отже поняття політичної системи відображає єдність двох сторін політики: організації і діяльності (дій та структури). Формалізація, що досягається системним підходом, дозволяє застосувати порівняльний аналіз різних типів, моделей політичного життя, виділити єдині критерії їх зіставлення й аналізу.

Заради об'єктивності слід визнати, що в сучасній політології, особливо серед деяких зарубіжних авторів, мають місце спроби дати категорії «політична система суспільства» дещо ширше тлумачення. Зокрема, політична система розуміється ними як своєрідне ієрархічне відношення між елітами і масами, в якому еліти постають пануючими, а маси - підпорядкованими групами. В якості компонентів політичної системи ними розглядаються всі громадяни, соціальні групи і спільності, політична еліта, політична влада, конституційно-правові принципи і структури, політичні процеси, інституалізовані норми і соціально-політичні цінності, а також територія країни.

Певна річ, загальна теорія систем аж ніяк не забороняє такого підходу до розгляду політичної системи суспільства. Навпаки, кожний із компонентів будь-якої системи, в свою чергу, також може бути розглянутим як система, що функціонує на основі взаємозв'язку певних елементів. Наприклад, населення, територія і влада - складові такого політичного інституту як держава - цілком можуть розглядатися в якості окремих компонентів системи дещо ширшого порядку, а саме - політичної системи суспільства. Водночас, у такому випадку не зрозуміло, чи можна їх розглядати в якості особливих елементів політичної системи поруч із державою, оскільки та ж теорія систем передбачає аналіз більш чи менш визначених компонентів, які утворюють цілісність і при цьому не повторюються.

В окремих навчальних посібниках і, навіть, енциклопедичних словниках поняття «політична система суспільства» ототожнюється з поняттям «політична організація суспільства». Спільним для них є те, що і перше, і друге має відношення до політичного організованого співтовариства людей. Водночас, зміст поняття «політична система суспільства» на правах домінуючого компонента входить у перше поняття. Політична система суспільства, окрім політичної організації, включає в себе все різноманіття наявних у певному політичному середовищі політичних інститутів, політичну культуру, політичну владу, поєднуючи всі ці взаємопов'язані компоненти в єдину цілісну систему. Остання ж постає не лише знаряддям, механізмом влади, а й основним фактором стабілізації й розвитку суспільного життя. Вона є домінуючим фактором стосовно всіх визначних підсистем суспільства: економічної, соціальної, культурно-духовної, забезпечуючи їх організованість, легітимність, специфічну особливість і у свою чергу, зазнає їхнього зворотнього впливу. Таким чином, політичні системи конкретного суспільного середовища (країни), маючи усталені ознаки й властивості, характеризуються специфічною особливістю, варіативністю, унікальністю.

2.

<< | >>
Источник: Панібудьласка В.Ф. та ін.. Політологія: Політичні системи в умовах демократизації. Тексти лекцій. - К.:КНУБА,2008. - 104 с.. 2008

Еще по теме Політична система суспільства:

  1. Держава в політичній системі суспільства
  2. § 20. Держава і суспільство.
  3. 1.3. Основні положення загальної теорії правової системи 1.3.1. Правова система як підсистема суспільства 1.3.1. Правова система як підсистема суспільства
  4. 2.3. Правова система Ради Європи: загальнотеоретичні аспекти
  5. ТЕМА 5. ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА
  6. Співвідношення суспільної, державної та політичної влади
  7. § 5. Реформування системи органів державного управління України в період перебудови (1985 - 1991 рр.)
  8. Лекція 2. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА.
  9. Поняття політичної системи суспільства та її структура
  10. Політична система суспільства
  11. Функції політичної системи.
  12. Організаційна структура політичної системи.
  13. Духовно-ідеологічна підсистема.
  14. Особливості становлення громадянського суспільства в Україні.
  15. § 1. РОЗКЛАД КАТОЛИЦЬКО-ФЕОДАЛЬНОЇ СИСТЕМИ У СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ
  16. Політична система України в 1920-ті рр. Становлення тоталітарного режиму. Створення партійно-кадрової номенклатури.
  17. 47. Феномен політики (філософський аспект). Держава як елемент політичної системи.
  18. 33) Українськафілософськатасуспільно-політичнадумкадругоїполовиниХІХ-ХХстоліття.
  19. 54) Суспільство як система і життєдіяльність людини.