<<
>>

§ 50. Державний сан. нагляд.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 22 червня 1999 р. N 1109

ПОЛОЖЕННЯ про державний санітарно епідемологічний нагляд в Україні (згідно Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".)

3.

Основними завданнями державного санітарно епідемологічного нагляду є:

- нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;

- нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробленні та контроль за виконанням програм із запобігання шкідливому впливу небезпечних факторів довкілля та виробничого середовища на здоров'я людини;

- нагляд за дотриманням санітарного законодавства;

- нагляд за виконанням приписів та вимог посадових осіб державної с-е-ної служби;

- проведення держ. сан-гіг експертизи, надання висновків та дозволів на провадження видів діяльності, передбачених Законом України "Про забезпечення сан. та епід. благополуччя населення" (4004-12 );

- проведення гігієнічної регламентації будь-якого небезпечного фактора фізичної, хімічної, біологічної природи, присутнього у середовищі життєдіяльності людини, з метою встановлення та затвердження критеріїв їх допустимого впливу на здоров'я людини.

4. Державний с-е-ний нагляд здійснюють:

а) установи і заклади державної с-е-ної служби системи МОЗ:

- Головне с-е-не управління МОЗ;

- управління з медичних проблем аварії на Чорнобильській АЕС МОЗ;

- центральна с-е-на станція МОЗ;

- Кримська республіканська с-е-на станція;

- обласні, міські, районні та районні у містах с-е-ні станції, дезінфекційні станції;

- центральна с-е-на станція на залізн.транспорті, с-е-ні станції на залізницях, лінійні с-е-ні станції на зал-цях;

- центральна с-е-на станція на повітряному транспорті;

- центральна с-е-на станція на водному транспорті, с-е-ні станції басейнів і портів;

- с-карантинні підрозділи;

- спеціалізовані установи та заклади МОЗ для боротьби з особливо небезпечними інфекціями;

- с-е-ні станції об'єктів, що мають особливий режим роботи;

- б) відповідні установи, заклади, з'єднання, частини і підрозділи державної с-е-ної служби Міноборони, МВС, Держкомкордону, Головного управління Командувача Національної гвардії, СБУ.

5. Державну с-е-ну службу України очолює головний державний санітарний лікар України - перший заступник Міністра охорони здоров'я України

7. Головний державний санітарний лікар України має першого заступника та чотирьох заступників.

10. Керівництво держ.с-е-ною службою АРКрим здійснює головний державний санітарний лікар АРКрим.

11. Керівництво державною с-е-ною службою області, міст Києва і Севастополя здійснює відповідно головний державний санітарний лікар області, міст Києва і Севастополя.

12. Державну с-е-ну службу в районі, місті, районі в місті очолює відповідно головний державний санітарній лікар району, міста, району в місті.

13. Керівництво державною с-е-ною службою на водному, залізничному, повітряному транспорті здійснюється відповідно головним державним санітарним лікарем водного,

залізничного та повітряного транспорту.

16. Державну с-е-ну службу Міноборони,МВС,Держкомкордону, Головного управління Командувача Національної гвардії, СБУ очолює головний держ. сан. лікар цього центрального органу виконавчої влади.

19. Головні державні санітарні лікарі на містах мають право:

1) здійснювати нагляд за дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства, а також контроль за проведенням санітарних і протиепідемічних заходів та виконанням програм профілактики захворювань та охорони здоров'я населення;

2) розслідувати причини і умови виникнення професійних та інф. захворювань, отруєнь, радіаційних аварій;

3) безоплатно отримувати від юридичних осіб і громадян, у тому числі іноземних, які перебувають або провадять діяльність на відповідних територіях України, інформацію, матеріали і документи, статистичні та інші дані, що характеризують с-гігієнічний

та епідемічний стан об'єктів і здоров'я людей;

4) призначати державну с-гігієнічну експертизу, а в разі потреби визначати склад комісії для її здійснення;

6) визначати необхідність профілактичних щеплень та інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень;

8) проводити перевірки та видавати висновки на відповідність вимогам санітарних норм об'єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію;

11) безперешкодно входити на територію і в приміщення об'єктів державного с-е-ного нагляду за службовим посвідченням;

12) відбирати безоплатно зразки сировини, продукції, матеріалів для проведення державної с-гігієнічної експертизи і необхідних лабораторних досліджень (за умови складення акта перевірки або протоколу про порушення санітарного законодавства);

13) вносити обов'язкові для виконання пропозиції (подання) щодо усунення виявлених порушень санітарного законодавства, викликати в установленому порядку порушників санітарного законодавства та брати з них пояснення;

14) видавати постанови про накладення штрафу та застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства;

15) у порядку, встановленому головним державним санітарним лікарем України:

а) складати протоколи та акти про порушення санітарного законодавства;

б) видавати постанови, приписи, а також вносити пропозиції (подання):

в) видавати постанови:

- про тимчасову заборону чи припинення діяльності об'єкта державного с-е-ного нагляду у разі виявлення порушень ним санітарного законодавства, що можуть негативно вплинути на здоров'я людей, але ці порушення можна усунути

здійсненням відповідних заходів;

- про заборону чи припинення діяльності об'єкта державного с-е-ного нагляду у разі виявлення порушень санітарного законодавства, що негативно впливають на здоров'я людей і не можуть бути усунуті здійсненням відповідних заходів;

21.

Інші посадові особи:

а) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи державної с-е-ної служби.

б) помічники лікарів державної с-е-ної служби.

23. Державний с-е-ний нагляд здійснюється установами і закладами державної с-е-ної служби у формі попереджувального та поточного нагляду за виконанням центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарного законодавства.

<< | >>
Источник: ОУНЮА. Адміністративне право України. 2000

Еще по теме § 50. Державний сан. нагляд.:

  1. 69.Правове забеспечення відновлення і охорони земель водного фонду.
  2. 76.Земельні правопорушення, як підстави адміністративної відповідальності.
  3. 10_Користування надрами, атмосферним повітрям, водокористування.
  4. 61_Права та обов’язки водокористувачів.
  5. § 31. Органи управління соціальним захистом населення і їх повноваження.
  6. § 50. Державний сан. нагляд.
  7. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА НАКАЗ від 7.05.2005 № 76
  8. Стаття 113. Зони санітарної охорони
  9. Стаття 167. Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами
  10. 3. ДЕРЖАВНИЙ ЛАД
  11. 5. КОДИФІКАЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА
  12. 3. ДЕРЖАВНИЙ ЛАД
  13. 2. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ 16 ЛИПНЯ 1990 р.
  14. Утворення Центральної Ради. Державне будівництво уНР
  15. Перша кодифікація радянського права в Україні
  16. Політизація робітничого та селянського руху в Україні. Створення соціал-демократичних організацій в Україні.
  17. Питання 4. Стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна
  18. СУБ’ЄКТИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ: КРИТИЧНА ОЦІНКА ДІЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА