§ 50. Державний сан. нагляд.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 22 червня 1999 р. N 1109

ПОЛОЖЕННЯ про державний санітарно епідемологічний нагляд в Україні (згідно Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".)

3.

- нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;

- нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробленні та контроль за виконанням програм із запобігання шкідливому впливу небезпечних факторів довкілля та виробничого середовища на здоров'я людини;

- нагляд за дотриманням санітарного законодавства;

- нагляд за виконанням приписів та вимог посадових осіб державної с-е-ної служби;

- проведення держ. сан-гіг експертизи, надання висновків та дозволів на провадження видів діяльності, передбачених Законом України "Про забезпечення сан. та епід. благополуччя населення" (4004-12 );

- проведення гігієнічної регламентації будь-якого небезпечного фактора фізичної, хімічної, біологічної природи, присутнього у середовищі життєдіяльності людини, з метою встановлення та затвердження критеріїв їх допустимого впливу на здоров'я людини.

4. Державний с-е-ний нагляд здійснюють:

а) установи і заклади державної с-е-ної служби системи МОЗ:

- Головне с-е-не управління МОЗ;

- управління з медичних проблем аварії на Чорнобильській АЕС МОЗ;

- центральна с-е-на станція МОЗ;

- Кримська республіканська с-е-на станція;

- обласні, міські, районні та районні у містах с-е-ні станції, дезінфекційні станції;

- центральна с-е-на станція на залізн.транспорті, с-е-ні станції на залізницях, лінійні с-е-ні станції на зал-цях;

- центральна с-е-на станція на повітряному транспорті;

- центральна с-е-на станція на водному транспорті, с-е-ні станції басейнів і портів;

- с-карантинні підрозділи;

- спеціалізовані установи та заклади МОЗ для боротьби з особливо небезпечними інфекціями;

- с-е-ні станції об'єктів, що мають особливий режим роботи;

- б) відповідні установи, заклади, з'єднання, частини і підрозділи державної с-е-ної служби Міноборони, МВС, Держкомкордону, Головного управління Командувача Національної гвардії, СБУ.

5. Державну с-е-ну службу України очолює головний державний санітарний лікар України - перший заступник Міністра охорони здоров'я України

7. Головний державний санітарний лікар України має першого заступника та чотирьох заступників.

10. Керівництво держ.с-е-ною службою АРКрим здійснює головний державний санітарний лікар АРКрим.

11. Керівництво державною с-е-ною службою області, міст Києва і Севастополя здійснює відповідно головний державний санітарний лікар області, міст Києва і Севастополя.

12. Державну с-е-ну службу в районі, місті, районі в місті очолює відповідно головний державний санітарній лікар району, міста, району в місті.

13. Керівництво державною с-е-ною службою на водному, залізничному, повітряному транспорті здійснюється відповідно головним державним санітарним лікарем водного,

залізничного та повітряного транспорту.

16. Державну с-е-ну службу Міноборони,МВС,Держкомкордону, Головного управління Командувача Національної гвардії, СБУ очолює головний держ. сан. лікар цього центрального органу виконавчої влади.

19. Головні державні санітарні лікарі на містах мають право:

1) здійснювати нагляд за дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства, а також контроль за проведенням санітарних і протиепідемічних заходів та виконанням програм профілактики захворювань та охорони здоров'я населення;

2) розслідувати причини і умови виникнення професійних та інф. захворювань, отруєнь, радіаційних аварій;

3) безоплатно отримувати від юридичних осіб і громадян, у тому числі іноземних, які перебувають або провадять діяльність на відповідних територіях України, інформацію, матеріали і документи, статистичні та інші дані, що характеризують с-гігієнічний

та епідемічний стан об'єктів і здоров'я людей;

4) призначати державну с-гігієнічну експертизу, а в разі потреби визначати склад комісії для її здійснення;

6) визначати необхідність профілактичних щеплень та інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень;

8) проводити перевірки та видавати висновки на відповідність вимогам санітарних норм об'єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію;

11) безперешкодно входити на територію і в приміщення об'єктів державного с-е-ного нагляду за службовим посвідченням;

12) відбирати безоплатно зразки сировини, продукції, матеріалів для проведення державної с-гігієнічної експертизи і необхідних лабораторних досліджень (за умови складення акта перевірки або протоколу про порушення санітарного законодавства);

13) вносити обов'язкові для виконання пропозиції (подання) щодо усунення виявлених порушень санітарного законодавства, викликати в установленому порядку порушників санітарного законодавства та брати з них пояснення;

14) видавати постанови про накладення штрафу та застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства;

15) у порядку, встановленому головним державним санітарним лікарем України:

а) складати протоколи та акти про порушення санітарного законодавства;

б) видавати постанови, приписи, а також вносити пропозиції (подання):

в) видавати постанови:

- про тимчасову заборону чи припинення діяльності об'єкта державного с-е-ного нагляду у разі виявлення порушень ним санітарного законодавства, що можуть негативно вплинути на здоров'я людей, але ці порушення можна усунути

здійсненням відповідних заходів;

- про заборону чи припинення діяльності об'єкта державного с-е-ного нагляду у разі виявлення порушень санітарного законодавства, що негативно впливають на здоров'я людей і не можуть бути усунуті здійсненням відповідних заходів;

21.

а) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи державної с-е-ної служби.

б) помічники лікарів державної с-е-ної служби.

23. Державний с-е-ний нагляд здійснюється установами і закладами державної с-е-ної служби у формі попереджувального та поточного нагляду за виконанням центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарного законодавства.