114. Система договірних зв'язків в системі АПК. Законодавство яке регулює договірні відносини сільськогосподарських товаровиробників.
У сучасних умовах розвитку ринкових відносин у сільському господарстві договірна форма економічних зв'язків між учасниками АПК набуває особливої актуальності. Договір в АПК — природний спосіб оформлення товарно-грошових відносин, притаманних ринковій економіці.
Товарно-грошові відносини потребують узгодженого регулювання, яким і є договір, не обтяжений надмірно державним втручанням.Договірну правосуб'єктність підприємств визначають як закони України, інші нормативно-правові акти, так і статути підприємств, у яких обов'язково передбачаються завдання, предмет і види господарської діяльності, а також правомочності щодо укладення договорів.
Договірні зобов'язання, притаманні сільському господарству, можна підрозділити на такі види:
- по реалізації продукції, вирощеної аграрними товаровиробниками;
— по матеріально-технічному забезпеченню сільськогосподарських підприємств;
— по фінансово-кредитному забезпеченню господарської діяльності аграрних товаровиробників;
- по впровадженню наукових розробок у сільськогосподарське виробництво;
- по енергетичному забезпеченню виробництва сільськогосподарської продукції;
— по проведенню зрошувальних робіт з метою підвищення родючості земельних угідь;
— по рекламуванню продукції аграрних товаровиробників;
— по підготовці і підвищенню кваліфікації фахівців сільськогосподарського виробництва та інші.
Сучасне аграрне виробництво потребує відповідного виробничо-технічного і технологічного обслуговування, що здійснюється як самими господарствами, так і з використанням послуг спеціалізованих підприємств (організацій). Господарські відносини, що виникають при цьому, юридичне оформляються шляхом укладення відповідних договорів.