4. Система аграрного права
1. Система (структура) аграрного права як галузi права - це
науково обгрунтоване, логiчно послiдовне розмiщення аграрноправових iнститутiв, нормами яких регулюються суспiльнi аграрнi вiдносини субєктiв аграрного пiдприємництва всiх форм
власностi й форм господарювання їх представницьких органiв
управлiння, а також селянських (фермерських) господарств,
приватних пiдсобних домашнiх господарств членiв КСГП, ВСГК,
СпС, найманих сiльськогосподарських працiвникiв ДСП, АТ та
iнших громадян, якi проживають у сiльськiй мiсцевостi.
Визначення системи аграрного права має важливе наукове
i практично-прикладне значення при застосуваннi й тлумаченнi правових норм, систематизацiї (кодифiкацiї, iнкорпорацiї, консолiдацiї) аграрного (сiльськогосподарського) законодавства, при зясуваннi науково обгрунтованого спiввiдношення поняття системи аграрного права як галузi правової
науки i навчальної дисциплiни.
2.
Особливим iнститутом аграрного права є iнститут права членства в юридичних особах. Юридичнi норми, що утворюють цей iнститут, регулюють органiзацiйно-правовi вiдносини, повязанi з умовами i порядком вступу в члени КСГП,ВСГК, СпС тощо i виходом з нього, порядком i наслiдками
припинення членства.
Важливим iнститутом є також iнститут права самоврядування в колективному сiльськогосподарському пiдприємствi,
сiльгоспвиробничому кооперативi, спiлцi селян i мiжгосподарському утвореннi (пiдприємствi, органiзацiї, обєднаннi).
В ньому закрiплено метод колективного самоврядування.
Правовий режим основних, обiгових та iнших громадських
фондiв у колективному сiльськогосподарському пiдприємствi
визначається iнститутом права колективної власностi. Його
Предмет i система аграрного права____________-_____33 ;
нормами регулюється порядок утворення, використання, поповненнявсiх фондiв у процесi розподiлу продукцiї та доходiв
у колективному сiльськогосподарському пiдприємствi, правомочностей органiв управлiння щодо здiйснення права розпорядження майном i коштами, паювання i визначення дивiдендiв та їхня виплата.
3.
Важливим iнститутом аграрного права є iнститут правазасновництва та корпоративного права. Правовi норми, що
регулюють цей iнститут, повязанi з умовами i порядком заснування господарських товариств шляхом, по-перше, приватизацiї ДСП через створення вiдкритих АТ, по-друге, перетворення КСГП, СпС, ВСГК у АТ (вiдкритого чи закритого
типу) або товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю (ТОВ).
Правовi норми цього iнституту визначають корпоративнi права акцiонерiв та/чи учасникiв щодо отримання дивiдендiв та
управлiння справами АТ чи ТОВ залежно вiд частки (паю)
громадян у статутному фондi (капiталi) цих юридичних осiб.
Правовi норми цього iнституту регулюють також вiдноси- i
ни щодо повного чи часткового розпорядження громадянами
своїми акцiями, частками у статутних фондах (капiталах) АТ
та ТОВ. Таке розпорядження акцiями, частками акцiонери та
учасники здiйснюють у порядку, визначеному Законом "Про
господарськi товариства" та установчими документами цих
господарських товариств.
4. З прийняттям Закону "Про селянське (фермерське) господарство" правовим iнститутом даної галузi права слiд вважати правове становище селянських (фермерських) господарств.
Своєрiдним iнститутом аграрного права є iнститут правового становища приватних пiдсобних господарств iнших громадян, якi проживають у сiльськiй мiсцевостi. Правовими
нормами цього iнституту регламентуються вiдносини щодо
субєкта права ведення приватного пiдсобного господарства,
права останнього на присадибну земельну дiлянку i майно,
що є обєктами права приватної власностi, правовий режим
доходiв, договори, стосунки приватних пiдсобних господарств .та iншi питання.
5, iнститут правового регулювання виробничо-господарської дiяльностi всiх субєктiв аграрного пiдприємництва регламентує правове становище i господарську самостiйнiсть
сiльськогосподарського товаровиробника як юридичної осо__,
"". Янчук
34
Роздiл i
би приватного права, державних сiльськогосподарських пiдприємств, порядок утворення його виробничих пiдроздiлiв в
основних, спецiалiзованих i допомiжних галузях господарювання.
Норми цього iнституту регулюють вiдносини планування виробничої та фiнансової дiяльностi всього господарства i його пiдроздiлiв. Сюди входять норми, що мають здiйснити правове забезпечення функцiонування господарськогорозрахунку, чековi форми контролю, самоокупностi й самофiнансування. Даний iнститут спрямований на органiзацiю
виконання виробничих планiв, ефективної фiнансової дiяльностi та додержання фiнансової дисциплiни, пiдвищення
рентабельностi кожної галузi господарювання, створення
умов для активної участi пiдприємства в ринкових економiчних вiдносинах, облiку i звiтностi, а також вирiшення проблем соцiального розвитку господарства та iн.
6. Вимоги успiшного здiйснення соцiально-економiчної
реформи зумовлюють необхiднiсть вдосконалення внутрiшньогосподарських трудових вiдносин у всiх субєктах аграрного пiдприємництва, що позначається на вдосконаленнi вiдповiдних
правових iнститутiв, норми яких регулюють трудовi вiдносини в
сiльському господарствi. Таким є iнститут правового регулювання робочого часу i часу вiдпочинку працiвникiв.
Аграрне право мiстить ряд правових норм, якi визначають
трудовi повноваження окремих категорiй працiвникiв, зокрема спецiалiстiв, керiвникiв, механiзаторiв, тваринникiв, будiвельникiв, буряководiв та iн. Сукупнiсть цих повноважень
становить змiст трудової дисциплiни як правової категорiї та
соцiально-юридичного явища. А тому є пiдстави правову регламентацiю дисциплiни працi в сiльському господарствi
також вважати iнститутом аграрного права.
У сферi аграрних вiдносин iнститутами аграрного права є
iнститут правового регулювання оплати працi, iнститут правового регулювання соцiального забезпечення членiв державних сiльськогосподарських пiдприємств кооперативного типу
(мається на увазi доплата до державних пенсiй i соцiальне
страхування), iнститут дисциплiнарної та матерiальної вiдповiдальностi працiвникiв.
7. Здiйснення завдань соцiальної переорiєнтацiї економiки
країни в цiлому зумовлює активiзацiю соцiального розвитку
села, зокрема на рiвнi членiв, акцiонерiв АСГТ, фермерiв та
iнших селян.
Цим зумовлюється потреба обєднання такихПредмет 1 система аграрного права
35
правових норм у спецiальному правовому iнститутi. За своїм
характером i змiстом соцiальнi питання є однаковими i спiльними як для членiв сiльськогосподарських пiдприємств, так i
для працiвникiв господарських товариств, i для державних
сiльськогосподарських пiдприємств (органiзацiй, обєднань).
Взятi в сукупностi правовi норми в цьому планi становлять
iнститут правового забезпечення соцiального розвитку
субєктiв аграрного пiдприємництва.
8. За своїм суспiльним призначенням, вiдповiдною специфiкою властивостей обєкта i змiсту регулювання характеризуються вiдносини щодо додержання правил технiки безпеки,
вимог виробничої санiтарiї та iнших умов працi у субєктах
аграрного пiдприємництва всiх форм власностi. Цi вiдносини
є аграрними, а правовi норми, що їх регулюють, становлять
iнститут правового забезпечення охорони здоровя працiвникiв сiльськогосподарського виробництва.
9. У вирiшеннi завдань аграрної полiтики сучасного суспiльства зростає значущiсть аграрної оренди як органiзацiйно-виробничої форми сiльського господарства, вiдповiдно
розширюється коло аграрно-орендних вiдносин, набуває нового змiсту аграрне право. Зi створенням аграрно-орендних
вiдносин зявилася потреба в їхньому правовому забезпеченнi
через визначення правового становища орендодавця та орендаря, у правовому регулюваннi вiдносин щодо порядку та
умов надання земельної дiлянки, призначеної для виробництва сiльськогосподарської продукцiї, регулювання внутрiшньогосподарської оренди у тваринництвi.
10. Характеризуючи суспiльнi вiдносини з приводу рацiонального використання земель i вод сiльськогосподарського
призначення як предмета аграрного права, належить керуватися принципом, згiдно з яким до правового iнституту аграрного права належать тi правовi норми, якi регулюють вiдносини, що є предметом аграрного права. А такими є лише тi
вiдносини щодо використання земель i водокористування,
якi безпосередньо стосуються органiзацiйно-управлiнської,
виробничо-господарської та агроекологiчної дiяльностi сiльськогосподарських пiдприємств.
11. Аграрно-договiрнi вiдносини, без яких практично
неможлива виробничо-господарська дiяльнiсть аграрних товаровиробникiв, дають пiдставу розглядати їх як правовий iнститут аграрного права. Тi ж договори, якi не мають такого
2
36
значення для здiйснення субєктами аграрного пiдприємництва всiх форм власностi своєї виробничо-господарської
дiяльностi, слiд вiдносити до цивiльно-господарських договорiв.