Кістяківський Богдан Олександрович 1868-1920

Юрист, соціолог, філософ, історик, громадський діяч, видавець,

академік УАН (1919). Син О. Ф. Кістяківського — професора кримінального права Університету Св.

Навчався в Київській (1878—1886) та Чернігівській (1886—1887) гімназіях. Слухав лекції на історико-філологічному і юридичному факультетах Київського, Харківського, Юр’євського, Берлінського і Страсбурзького університетів. Доктор філософії Берлінського університету (від 1899). Після повернення з-за кордону оселився в С.-Петербурзі. У 1901— 1906 (з перервами) працював у Гайдельберзькому університеті, вивчаючи юридичні науки, головним чином державне право. Від 1907 читав курс загального та російського державного права і вів практичні заняття в Московському комерційному інституті.

В 1910—1911 перебував у науковому відрядженні за кордоном. Був приват-доцентом Московського університету до 1911, затим переведений до Демидовського юридичного ліцею на кафедру енциклопедії та філософії права. Від 1916 — професор Київського університету. Від січня 1919 — декан юридичного факультету. Співробітничав з В. І. Вернадським у здійсненні реформи вищої освіти і наукових установ в Україні.

З ім’ям Б. О. Кістяківського пов’язані видання «Политических сочинений»

М. П. Драгоманова, редагування «Критического обозрения» (1907—1910) і «Юридического вестника» (1913—1917). Входив до редколегії відомого збірника «Вехи».