<<
>>

Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки, ухвалена Президією Ill Всеукраїнського Зїзду Рад (14 березня 1919 p.)

(Витяг)

I. Основні постанови

1. Українська Соціялістична Радянська Республіка є організація дікта- тури працюючих і експльоатуємих мас пролетаріяту і біднійшого селянства для перемоги над їх віковими гнобителями й експльоататора- ми капіталістами й поміщиками.

2. Завданням цієї діктатури є здійснення переходу від буржуазного ладу до соціялізму, шляхом проведення соціялістичних реформ і сісте- матичного подавления всіх контр-революцїйних намірів з боку заможніх кляс. Після здійснення цих завдань діктатура зникне, а слідом за нею, по остаточнім оформленню майбутнього комуністичного ладу, зникне й держава, уступивши місце вільним формам суспільного життя, збудованого на основах організації загальної праці на загальну користь і братерську солідарність людей.

3. B цілях здійснення свого основного завдання Українська Соціялістична Радянська Республіка:

а) провадить в життя заходи, що безпосередньо направлені до знищення існуючого економичного устрою і виявляються в скасуванні приватної власності на землю і на всі инші засоби виробництва;

б) в області будівництва державного життя закріпляє владу за робітничою клясою, усталюючи в здійсненню державної влади виключно для працюючих мас і цілком усуваючи пануючи кляси від такої участи;

в) утворює для працюючих мас можливість користуватися правами (свободою живого і друкованого слова, зборів і спілок), позбавляючи цих прав пануючі кляси і спільні з ними по своїй політичній позіцїї громадські групи;

г) організує озброєну оборону здобутків соціялістичної революції притягненням до цієї оборони всіх трудових елементів країни.

4. Пориваючи рішучо з минулим, намагаючись знищити разом з поділом загалу на кляси, а також і національний гніт і національну ворожнечу, Українська Соціялістична Радянська Республіка заявляє свій твердий намір увійти в склад єдиної Соціялістичної Радянської Республіки, як тільки утворяться умовини для її збудови...

5. Влада працюючих мас на території Української Соціялістичної Радянської Республіки здійснюється через Ради Робітничих, Селянських та Червоноармійських депутатів та инші органи влади по означенню Рад.

II. Конституція Радянської влади

А. Організація Центральної влади.

6. До відому Центральної Радянської Влади на Вкраїні належать:

1) Bd питання загально-державного значення, а зокрема:

а) затвердження, зміна і доповнення конституції;

б) установлення і зміна державних меж Республіки;

в) зносини з чужоземними державами зокрема і оголошення війни й усталення згоди;

г) усталення основ організації збройних сил;

д) загальне керовництво внутрішньою політикою;

е) цівільне, карне і процесове законодавство;

ж) усталення основ соціялістичного будівництва в області народньо- ro господарства;

з) керування грошовою системою і організація фінансового господарства Республіки;

1) державна контроля над діяльністю Радянської влади, зокрема над правильністю, закономірністю і доцільністю грошових витрат.

2) Bci питання, що не мають загально-державного значення і які будуть взяті на розгляд органами Центральної Радянської влади.

7. Центральна Радянська влада має свої органи, а саме:

1) Всеукраїнський З'їзд Рад Робітничих, Селянських та Червоноармій- ських депутатів;

2) Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад;

3) Раду Народніх Комісарів;

8.

З'їзд скликається В.Ц.В.К. не меньш як два рази на рік, а по постанові В.Ц.В.К. може скликатися і частіш.

9. Лад виборів до з'їзду Рад установлюється В.Ц.В.К.Р.

10. З'їзд Рад є вищою Владою Української Соціялістичної Республіки. B протязі між двома з'їздами такою владою є В.Ц.В.К.Р. 3 числа питань, зазначених в ст. 6, виключному віданню з'їзду належить питання, зазначене в n.a., а також з застереженням, зазначеним в ст. 13 питання про оголошення війни та установлення згоди.

15. Рада Народніх Комісарів складається з Голови і Народніх Комісарів, у число котрих входять:

а) Bd Керовники окремими відділами В.Ц.В.К.Р. (ст. 14);

б) инші особи, що обіраються окремо В.Ц.В.К.Р. з його розсуду. Чле- ни Ради H. К. кожного року можуть звільнятись владою В.Ц.В.К.

16. Рада Народніх Комісарів має право брати на свій розгляд питання і справи, що стосуються до законодавства і загального керування країною, але має право вирішати своєю владою ті чи инші питання або справи лише з загальним або спеціальним уповноваженням В.Ц.В.К.Р., а коли нема такого уповноваження, постанови P.H.K. даються на затвердження В.Ц.В.К.Р.

Б. Організація Радянської влади на місцях.

Організація Радянської влади на місцях слідуючі:

а) Ради Робітничих, Слянських та Червоноармійськихдепутатів (міські та сільські), а також обрані ними Виконавчі Комітети (Виконкоми).

20. Право вибору мають незалежно від релігії, народности, осілости, стану і т.п. слідуючі громадяне У.С.Р.Р., які до дня виборів досягли 18 років:

а) всі, що здобувають засоби до життя продукційною і загальнокорисною працею, а також особи, заняті домашнім господарством, забезпечуючим першим можливість продукційної праці, себто ріжні робітники і служачі заняті в промисловости, торговлі, сільськім господарстві та инш, селяни й козаки рільники.

б) солдати червоної армії і матроси червоної фльоти.

в) громадяне, що не входять в категорії, переведені н.п. а і б за утратою працездатности, відповідно засвідченої.

Увага: 1. Місцеві Ради можуть по постанові центральної влади зменшувати усталену в цій ст. норму віку.

Увага: 2. Чужинці, які належать до робітничої кляси і трудового селянства, користуються також виборчим правом.

21. Позбавляються виборчого права і права бути обраними слідуючі особи, хоч би вони й входили в одну з вищезазначених категорій.

а) особи, що користуються найманою працеЮ з корисною метою;

б) особи, які живуть на нетрудові прибутки, а саме, прибутки з підприємства, з маєтків і т. и.;

в) приватні торговці, комерційні посередники;

г) ченці і духовні настоятелі церквей і релігійних культів;

д) служачі і агенти колишньої поліції, окремого корпусу жандармів і охоронних від ділів, а також члени панувавшого в Росії дому;

е) особи, визнані усталеним ладом божевільними, а рівно особи, що перебувають під опікою;

ж) особи, засуджені за користливі та ганебні вчинки на реченець, усталений законом або судовим вироком.

В. Про герб і прапор У.С.Р.Р.

34. Герб У.С.Р.Р. — має на червоному полі в промінях сонця малюнок золотого серпа і молота, навкруги яких уміщено вінок і написи на Українській та Російській мовах:

1) Y.C.P.P.

2) Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

35. Торговельний, морський і військовий прапор У.С.Р.Р. — має на червоному полі в лівому куті — напис золотими літерами —Українська Соціялістична Радянська Республіка або лише літери: У.С.Р.Р.

Місце Харків, року 1919, Березоля 10—14 дня.

Презідія III Всеукраїнського З'їзду Рад.

Конституція Української Соціялістичної Pa- лянськоїРеспубліки.—Харків, 1920.

13.2.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки, ухвалена Президією Ill Всеукраїнського Зїзду Рад (14 березня 1919 p.):

  1. Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки, ухвалена Президією Ill Всеукраїнського Зїзду Рад (14 березня 1919 p.)