<<
>>

Ренненкампф Микола Павлович 1832-1899

Правознавець, доктор державного права (1868), заслужений ординарний професор Університету Св. Володимира (1884). Народився в містечку Олександрівка (нині Сосниця Чернігівської обл.) у дворянській родині німецького походження.

Після закінчення в 1849 Чернігівської гімназії вступив на юридичний факультет Ніжинського ліцею князя Безбородька. В 1850 перевівся до Університету Св. Володимира на історико-філологічний факультет, але через півроку перейшов на юридичний факультет, який закінчив у 1855 із золотою медаллю, діставши ступінь кандидата за твір «О правах и обязанностях оседльїх инородцев и в особенности евреев в России», Працював позаштатним старшим учителем Другої київської гімназії (1856— 1859) та викладачем «гражданских и межевьіх законов». Після захисту в жовтні 1859 дисертації «История учення публицистов о праве осмотра кораблей во время войньї» дістав ступінь магістра загальнонародного правознавства й обійняв посаду ад’юнкта кафедри енциклопедії законодавства Університету Св. Володимира.

Упродовж 1859—1862 перебував у закордонному відрядженні для підготовки до професорського звання. В грудні 1862 призначений екстраординарним професором кафедри енциклопедії законознавства Університету Св. Володимира, Після захисту в квітні 1868 дисертації «Очерки юридической знциклопедии» дістав ступінь доктора державного права й затверджений ординарним професором кафедри юридичної енциклопедії. У 1869 став ординарним професором новоствореної кафедри «истории важнейших иностранньїх законодательств древних и новьіх». Водночас продовжував викладати на кафедрі юридичної енциклопедії. У 1880 переведений на кафедру енциклопедії юридичних та політичних наук. Від 1884 — заслужений ординарний професор.

В університеті викладав енциклопедію законознавства та історію іноземних законознавств. Підготовлений ним підручник для студентів «Юридическая знциклопедия» перевидавався чотири рази (1899—1913). Упродовж 1856—1871 також читав російську історію в Інституті шляхетних дівчат. Від 1870 — член Ради Колегії Павла Галагана.

1 травня 1883 міністром народної освіти затверджений на посаді ректора Університету Св. Володимира. Обирався двічі на чотирирічний термін. Обіймав посаду до 1 серпня 1890, коли подав заяву про звільнення.

М. К. Ренненкампф — активний громадський діяч. Упродовж 1863—1866 та 1870— 1871 був членом університетського суду. В 1872—1877 — почесний мировий суддя Київського та Чернігівського округів. Від 1870 — гласний київської Міської Думи, в 1875—1879 — міський голова. В ці роки споруджено будинок Думи на Хрещатику, закладено Миколаївський парк, відкрито кілька міських шкіл. В останні роки життя брав участь у розробці Статуту Київського політехнічного інституту.

«Блестящим лектором бьіл наш ректор — професеор по кафедре знциклопедии и фи- лософии права Н. К. Ренненкампф. Однако его невисокая нравственность, отсутствие са- моуважения, непобедимая склонность к интригам сводила на нет его талант».

Грузенберг О. О. Вчера: Воспоминания. Париж. В/г. С. ЗО

Сторінка магістерської дисертації М. Ренненкампфа «История учення публицистов о праве осмотра кораблем во время войньї». Це одна з перших робіт, присвячених міжнародному праву, написаних у стінах Університету Св, Володимира

«Вторая лекция, с которой пришлось познайомиться, — ато по знциклопедии права профессора Н. К. Ренненкампфа. На лекции ау- дитория его бьіла полна студентов 1 курса. Можно бьіло думать, что лектор увлекательно излагает свой предмет или предмет чтения очень интересен; но тут не бьіло ни того, ни другого; присутствие массьі студентов на первьіх лекциях по знциклопедии права обьяснялось просто особого рода популярнос- тью зтого профессора. Как и на других факультетах єсть свой «гро- зовой» профессор — и на юриди- ческом зтой «грозой» бьіл профессор Ренненкампф; а знциклопедия права — ведь главньш предмет в системе курсовьіх предметов н на полукурсовом зкзамене играет пер- востепенную роль. Профессор знциклопедии права бьіл неумолим на екзаменах, требователен страшно. Бот почему мьі, «фуксьі», такими массами и валили на его пер- вьіе лекции: ходили, чтобьі ближе присмотреться к зтой «грозе». Чте

ния Грозного профессора, при от- четливости и ясности дикции, при некотором деланном пафосе в известньїх местах лекции, не виходили из рамок того, что значилось в известной его книге «Очерки юридической знциклопедии права» — зтой настольной книге юриста до 3 курса. В изложении же философских воззрений на право Канта, Шеллинга, Фихте и других и в разьяснениях положительного метода в применении его к изучению науки права киевский знциклопедист немало, как говорят хохльї, «пидпускав туману». Как человек г. Ренненкампф не бьіл симпатичен и не пользовался расположением студентов и как полунемец, и как сухой, черствий педант, не обпадавший притом особенно грузньїм «ученим багажом», не говоря уже о его требовательности на зкзаменах...»

Чеважевский В. Указ, праця. С. 194

Випускний альбом студентів юридичного факультету, що навчалися в 1885—1889 рр. У центрі серед викладачів М. К. Ренненкампф



<< | >>
Источник: Гриценко І.С.. Юридичний факультет Університету Святого Володимира, 1834—1920 / І. С. Гриценко, В. А. Короткий. — К.: Либідь, 2009. — 256 с.: іл.. 2009

Еще по теме Ренненкампф Микола Павлович 1832-1899:

  1. Ренненкампф Микола Павлович 1832-1899