Про вільні торги й промисли, що мають бути після останньої комісії купецьким людям обох монархій, російської й польської, землею й рікою Двиною do Риги із платою установленої індукти 210 й мита
210 I н д у к T а — тариф, плата за пе- вІд купецьких ТОварІв.
реправу, за пропуск товарів.
Також і поміж тими господарствами, Великою Росією і Короною Польською та Великим Князівством Литовським, поміж купецьких людей у прикордонних містах і в тих містах та містечках, у яких гендлювали перед теперішньою війною, гендлювати без утруднень з проїздними грамотами всілякими товарами, окрім тих товарів, які будуть заказані в обох державах, і мито платити від товарів, згідно уставу обох держав.
Нікому не чинити з тих купців поза уставом збитків та нападів і тим їх не відганяти, також мати вільною дорогу купцям зі Смоленська до Риги рікою Двиною з незаказа- ними товарами і тамтешніх купців пропускати без затримки повз замки його королівської величності до Смоленська. Мито, однак, плачено буде від тих товарів звичайне, на визначених місцях і піде до скарбу його королівської величності та Річі Посполитої. A тим купцям вільно буде гендлювати на обидва боки тільки після останньої, що має відправлятися з посередниками, комісії, тобто від року 1678, червня місяця.17
Еще по теме Про вільні торги й промисли, що мають бути після останньої комісії купецьким людям обох монархій, російської й польської, землею й рікою Двиною do Риги із платою установленої індукти 210 й мита:
- Про комісії і повноважних послів, що мають бути з обох монархій, російської й польської, для трактування вічного миру; коли б той не був учинений на тих з'їздах, то обидва монархи повинні пристати до посередництва на з'їзді послів сторонніх государів, щоб вічний мир був поміж ними постановлений.
- Про постанову, що після учинення цього миру на примирні літа має бути виправлено в шість місяців з обох монархій, російської й польської:, взаємних послів із грамотами своїх монархів на потвердження цих договорів, і в своїй дорозі мають вони з’їхатися з собою та вручити один одному списки тих потвердних грамот і з ними їхати в свою дорогу для докінчення того посольства, тощо.
- Про борги, заведені ще перед війною, і про боржників, що лишаються в обох монархіях, російській та польській. Борги після обліку й доказу повинні з обох монархій відшукуватися й платитися, / має бути чинена справедливість скривдженим.
- Про оголошення стороннім государям через грамоти про мир, що має утвердитися поміж російською й польською монархіями, і про вільні купецькі гендлі та промисли.
- Також про всіляких в'язнів, військових і невійськових, старих і молодих, хрещених і нехрещених, польських і литовських, які лишаються в Москві, і московських, які перебувають у Польщі й Литві. Також про людей польських і литовських, що вільно зайшли в Московське царство, і про людей царства Московського, що вільно зайшли в Польську й Литовську держави,— мають вони з обох згаданих монархій, російськоі й польської, взаємно бути відпущені на волю з їхніми рухомостями. A хто добровільно захоче жити
- Про тих-таки великих послів, яких має бути виправлено з обох монархій для потвердження постановленого, висловленого в цих пактах, миру; що вони будуть уповноважені трактувати й домовлятися про утримання обидвох частин України та Запорожжя і разом заступатимуть їх обома монархіями від кримського й турецького насильств, тощо.
- Про чесне прийняття і відправлення послів, посланців та гінців, що мають бувати в обидвох монархіях; про те, скільки повинно бути при них людей та коней і про потребу давати їм підводи й харч.
- Про посилки з обох монархій, російської й польсько'і, до кримського хана з оголошенням про учинений поміж ними мир і з побажанням, щоб і хан лишався з тими обома монархами без війни в сусідській приязні. A коли б того не захотів, то обидві монархїі чинитимуть йому відсіч і воєнний промисел разом, уживиіи до того запорозьких і донських козаків.
- Про козацькі грунти, що лишилися після смерті, і про козацьких жінок, як їм бути після смерті своїх чоловіків, козаків.
- Про більші справи, які трапляться, то9 коли б порубіжні воєводи не могли б їх заспокоїти, мають відкласти до з'їзду на кордон людей з обох монархій, а ті люди, з’їхавшись, повинні справлятися /, роз- слідивши, праведно судити, я укривдженим давати негайну справедливість; щоб не було через те зобабіч порушення учиненому мирові.
- Про укра'інські прибутки і про воєводу що мають бути в Украіні для оборони.
-
Археология -
Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) -
Всемирная история -
Вторая мировая война -
Древняя Русь -
Историография и источниковедение России -
Историография и источниковедение стран Европы и Америки -
Историография и источниковедение Украины -
Историография, источниковедение -
История Австралии и Океании -
История аланов -
История варварских народов -
История Византии -
История Грузии -
История Древнего Востока -
История Древнего Рима -
История Древней Греции -
История Казахстана -
История Крыма -
История мировых цивилизаций -
История науки и техники -
История Новейшего времени -
История Нового времени -
История первобытного общества -
История Р. Беларусь -
История России -
История рыцарства -
История средних веков -
История стран Азии и Африки -
История стран Европы и Америки -
Історія України -
Методы исторического исследования -
Музееведение -
Новейшая история России -
ОГЭ -
Первая мировая война -
Ранний железный век -
Ранняя история индоевропейцев -
Советская Украина -
Украина в XVI - XVIII вв -
Украина в составе Российской и Австрийской империй -
Україна в середні століття (VII-XV ст.) -
Энеолит и бронзовый век -
Этнография и этнология -
-
Архитектура и строительство -
Безопасность жизнедеятельности -
Библиотечное дело -
Бизнес -
Биология -
Военные дисциплины -
География -
Геология -
Демография -
Диссертации России -
Естествознание -
Журналистика и СМИ -
Информатика, вычислительная техника и управление -
Искусствоведение -
История -
Культурология -
Литература -
Маркетинг -
Математика -
Медицина -
Менеджмент -
Педагогика -
Политология -
Право России -
Право України -
Промышленность -
Психология -
Реклама -
Религиоведение -
Социология -
Страхование -
Технические науки -
Учебный процесс -
Физика -
Философия -
Финансы -
Химия -
Художественные науки -
Экология -
Экономика -
Энергетика -
Юриспруденция -
Языкознание -