Про більші справи, які трапляться, то9 коли б порубіжні воєводи не могли б їх заспокоїти, мають відкласти до з'їзду на кордон людей з обох монархій, а ті люди, з’їхавшись, повинні справлятися /, роз- слідивши, праведно судити, я укривдженим давати негайну справедливість; щоб не було через те зобабіч порушення учиненому мирові.

Еще по теме Про більші справи, які трапляться, то9 коли б порубіжні воєводи не могли б їх заспокоїти, мають відкласти до з'їзду на кордон людей з обох монархій, а ті люди, з’їхавшись, повинні справлятися /, роз- слідивши, праведно судити, я укривдженим давати негайну справедливість; щоб не було через те зобабіч порушення учиненому мирові.:

1. Про борги, заведені ще перед війною, і про боржників, що лишаються в обох монархіях, російській та польській. Борги після обліку й доказу повинні з обох монархій відшукуватися й платитися, / має бути чинена справедливість скривдженим.
2. Про комісії і повноважних послів, що мають бути з обох монархій, російської й польської, для трактування вічного миру; коли б той не був учинений на тих з'їздах, то обидва монархи повинні пристати до посередництва на з'їзді послів сторонніх государів, щоб вічний мир був поміж ними постановлений.
3. Про чесне прийняття і відправлення послів, посланців та гінців, що мають бувати в обидвох монархіях; про те, скільки повинно бути при них людей та коней і про потребу давати їм підводи й харч.
4. Також про всіляких в'язнів, військових і невійськових, старих і молодих, хрещених і нехрещених, польських і литовських, які лишаються в Москві, і московських, які перебувають у Польщі й Литві. Також про людей польських і литовських, що вільно зайшли в Московське царство, і про людей царства Московського, що вільно зайшли в Польську й Литовську держави,— мають вони з обох згаданих монархій, російськоі й польської, взаємно бути відпущені на волю з їхніми рухомостями. A хто добровільно захоче жити
5. Про причини, коли б з'явилися в прикордонних містах і провінціях з боку будь-якої монархії, що могли б дати оказію до гніву й незгоди. Аби те розшукувано і правильно розрішено слідчими обох монархій, що з'їдуться вкупі, щоб задовольнити покривджений бік і втримати постановлений мир.
6. Про послання послів від обох монархій, російсько'і й польсько'і, до турецького царя з оголошенням про учинений поміж них мир і з побажанням, щоб і цар турецький зберіг із ними добросусідську приязнь і міцно наказав кримському ханові не давати жодної оказії до розбрату й війни з обома монархіями, російською і польською, тощо.
7. Про відшукування й карання, згідно справедливості й права, свавільних і легковажних людей, з огляду на їхню вину; про відшукування також пошарпаних ними, свавільцями, маєтків і про повернення їх TUMf чиї вони виявляться в обох монархіях — російській і польській.
8. Про вільні торги й промисли, що мають бути після останньої комісії купецьким людям обох монархій, російської й польської, землею й рікою Двиною do Риги із платою установленої індукти 210 й мита
9. Про тих-таки великих послів, яких має бути виправлено з обох монархій для потвердження постановленого, висловленого в цих пактах, миру; що вони будуть уповноважені трактувати й домовлятися про утримання обидвох частин України та Запорожжя і разом заступатимуть їх обома монархіями від кримського й турецького насильств, тощо.
10. Про посилки з обох монархій, російської й польсько'і, до кримського хана з оголошенням про учинений поміж ними мир і з побажанням, щоб і хан лишався з тими обома монархами без війни в сусідській приязні. A коли б того не захотів, то обидві монархїі чинитимуть йому відсіч і воєнний промисел разом, уживиіи до того запорозьких і донських козаків.
11. Про укра'інські прибутки і про воєводу що мають бути в Украіні для оборони.
12. Про величину землі τα вод, які є у піднебесній; про шкідливе татарське вторгнення у слободи; про королівського посла на сеймик з інструкцією; про повторну фортифікацію Тавані і першу Кази- кермена; про гетьманський з білогородським воєводою похід до Аслам-Кермена і про ханське вторгнення там під наші обози зі звабним листом ханського гетьмана; про прибуття гетьмана та воєводи назад у свої доми; про повторн
13. Про пильних великопольських інспекторів; про змагання із ними підляського воєводи; про оборону й руйнування міста Лешни; про здобуття у шведів Косцян і про розгромлений Вессерманів роз’їзд, виправлений на відсіч до Косцян; про щасливе воєнне змагання Чернецького та інших польських вождів зі шведами і про відсіч їм від Дугласа.
14. Про малоросійських людей, щоб вина й тютюну у великоросійські міста не ввозили, й таємно не продавали, і тим щоб не чинили перепони кабакам царськоі величності у грошовому зборі; а за домовленістю вільно привозити вино на кабаки і продавати, коли потребуватимуть; а коли якісь малоросійські люди будуть спіймані у великоросійських містах з вином та тютюном, таємно продаватимуть 'ix, то
15. Також про послів, посланців і гінців, про належну їм зустріч із харчовими припасами і про конвой; також про купецьких людейу коли при них будуть, і про їхню охорону.
16. Про війну Хмельницького, яка була на Батозі й у його околицях; про те, що почали цю війну поляки, і про скасування Білоцерківського трактату й амністїі; про хитрість Хмельницького, коли він вибирався на ту війну; про Калиновського, який став на Батозі з військом і через своіх поляків не послухався листа Хмельницького; про заманний похід Хмельницького з сином і Ka- рач-мурзою до Ладижина й Батога; про вістки, які дійшли до Калиновського, що Хмельниченко має мало людей, і про легковаження його сил