Фригійці

У північнозахідній частині Малої Азії ще у 2 тис. до Р.Х. оселилися племена фригійців, які начебто в XIII ст. до Р.Х. брали участь у леген­дарній Троянській війні. Цілком достовірною є їхня участь у розгромі Хетської держави в XII ст.

Це легенда. Але розквіт Фригії дуже пов’язаний з монополією на виробництво заліза І періодом настання «залізної доби». ФригІя вста­новила своє панування на Егейському морі. Але вже в VII ст. до Р.Х. значна частина її території була загарбана кімерійцями, в VI ст. до Р.Х. вона потрапила під владу Лідії, а потім —Персії, де остаточно втрати­ла свою державність. Дехто із вчених вважає фригійську мову спорід­неною з вірменською, а отже, і фригійську релігію — з релігією прото- вірмещ

і,.Фригійська релігія утворилася на основі місцевих племінних куль­тів, а також релігійних здобутків стародавніх греків, племена яких з Македонії і Тракії склали основу фригійського народу в кінці 2 тис. до,_;Р.Х.

Центром віровчення фригійської релігії є культ Великої Матері — богині Кібели, що ще мала імена Ма, Рея, і молодого бога Атиса, що вмирає і воскресає.

У західній частині Малої Азії в плодючій долині ріки Герм розта­шувалась на початку 1 тис. до Р.Х. держава Лідія. Вона прославилася золотим піском річки Герм, Географічне становище країни, через яку проходили торговельні шляхи, що з’єднували Європу з Близьким Схо­дом, також сприяло її розквітові. Спочатку Лідія входила до складу Фригії і там перейняла фригійську культуру і релігію. З VII ст. до Р.Х. вона вже стала незалежною державою зі столицею Сарди. Тісний зв’я­зок із Стародавньою Грецією зумовив значний вплив грецької релігії та міфології. Країна була дуже багатою. В Лідії вперше в світі почали карбувати золоту монету. З ім’ям останнього лідійського царя Креза (595—546 рр. до Р.Х.) почали пов’язувати колосальне багатство.

Лідійський релігійний культ уславився своєю пишнотою. В 546 р. до Р.Х. Лідія була завойована перським царем Кіром. Потім вона увій­шла до складу держави Александра Македонського.

6.4.