<<
>>

Загальна характеристика СВЯЩЕННОЇ КНИГИ БУДДИЗМУ — ТРИПІТАКИ

Канонічна буддійська література, відома під назвою «Трипітака» («троїста корзи­на»), створювалась в Індії і на Цейлоні протягом останніх двох-трьох століть до нової єри і перших століть нової ери.

Очевидно, тексти спочатку писали на пальмових лист­ках і складали в корзини. Звідси пішла й назва. Мовою буддійської літератури були па­лійська і санскрит.

Буддійський канон частково складений на Першому буддійському соборі в місті Ра- джагрихі в V ст. до н. є. Згідно з легендою після смерті Будди ченці зібралися на собор, і, вислухавши оповідь учнів покійного про його заповіт щодо правил поведінки ченців, про основні положення його вчення, філософські роздуми вчителя, визнали його вчен­ня основою свого життя. Остаточну редакцію буддійський канон одержав на Третьому соборі в Паталіпутрі (III ст. до н. є., період правління Ашоки). Але вперше канон було записано у 80-хроках до н. є. на мові палі (о. Цейлон), і лише в перших століттях нашої ери з’явився його санскритський варіант — Трипітака. Найповніше збереглася палійсь­ка версія Трипітаки, проголошена школою тхеравадинів, яку багато хто вважає найор- тодоксальнішою школою в буддизмі.

Канонічні тексти Трипітаки поділяються на три частини. Перша — Віная-пітака («корзина статусу») описує обов’язкові правила прийому до буддійських общин, при­писи стосовно життя періоду дощів, правила щодо житла, одягу тощо.

Другою частиною є Сутта-пітака («корзина повчань») — найповніша збірка буддій­ських повчань і промов. Головну роль у ній відіграють промови Будди і його учнів. Тут вміщено діалоги, вірші, легенди й афоризми. Багато місця відводиться доведенню пере­ваг буддизму над брахманізмом і вигодам від вступу до буддійської общини. Значна увага приділяється критиці аскетизму як методу врятування; йому протиставляються любов, співчуття, відсутність заздрості. Разом із міфами про створення світу тут вмі­щено оповідь про останні дні життя Будди, обставини його смерті, спалення його тіла і поділ останків після спалення.

Ця книга — важливе джерело знань про звичаї, народні традиції, напрями релігійної думки.

Третя частина — Абідарма-пітака («корзина тлумачення вчення»). Тут у метафізич­ному й психологічному аспектах розглядається буддійське вчення; чуттєвий світ тлу­мачиться як породження свідомості самої людини. Сума уявлень, відтворених люди­ною, і є, згідно з буддизмом, сприйнятний світ. Релігійно-філософські та етичні питання, освітлені в трактатах, розглядаються як одкровення Будди. Ця частина Трипі- таки пізніше за інші включена до канону і тому деякими буддійськими богословськими школами не вважається за божественну.

Різноманітні школи і течії буддизму вносили поправки в Трипітаку. Тому у 1871 р. в Мандалаї (Бірма) було скликано спеціальний собор, на якому 2400 ченців шляхом зі­ставлення різних списків та перекладів Трипітаки уніфікували її текст. Цей текст, який став канонічним, пізніше висікли на 729 мармурових плитах, кожна з яких містилася у крихітному храмі. Так була створена своєрідна бібліотека, яка зберігала канон Кутодо і стала місцем, шанованим буддистами всього світу.

У канон входить також «Джатакі» — збірник оповідань про 550 попередніх переро­джень Будди; — це здебільшого фольклорний індійський матеріал. В каноні не гово­риться про існування конкретного особистого бога-творця Всесвіту, але він твердить, що у світі панує якась непізнаванна духовна істота, що перебуває у вічному спокої. Ця істота — Будда в собі, Будда в нірвані. За буддизмом, весь матеріальний видимий світ не існує реально, а являє собою лише ілюзорний прояв містичного духовного начала — Будди. За буддійськими уявленнями є три світи: земний — світ почуттів, до якого на­лежать люди, тварини, духи; небесний — світ форм, населений богами, і світ абсолют­ної пустоти, в якому перебуває Будда. Постійно і незмінно існує лише останній, таєм­ний світ пустоти — втілення одвічного духовного начала. Інші світи минущі, будучи лише проявом того самого духовного начала Будди. Врешті решт земля і весь видимий матеріальний світ, що називається сансарою, зникне і зіллється з вищим світом пусто­ти, вічного спокою нірваною.

Таким чином, за буддизмом, дійсний матеріальний світ уявляється тимчасовим, минучим фактором, а постійною і вічною основою всього є ду­ховне начало. Поняття «нірвана», що збігається по суті з поняттям про духовне всеохо- плююче начало, в буддизмі характеризується так: «Існують учні, пристановище, де не­ма ні землі, ні води, ні світла, ні повітря; де нема ні безконечності простору, ні безконечності розуму, нічого б там не було; де нема ні уявлень, ні відчутності їх, де не­ма ні цього світу, ні іншого світу, ні сонця, ні місяця. Це існує без основи, без розвитку, без опори, — це є кінець страждання» (Ольденберг Г. Будда, ero жизнь, учение и об­щина. — М., 1898, — С. 263).

Крім канонічної літератури буддисти вважають корисною і неканонічну літературу. В цілому — це збірники біографії Будди або коментарі до канону, які складалися у II— VIII ст. Найбільше неканонічної літератури було написано в IV—VIII ст. в період роз­квіту буддизму в Північній Індії і на Цейлоні.

11.7.

<< | >>
Источник: Історія релігій світу [Текст]: Навч. посіб. / В. І. Лубський, Є. А. Харьковщенко, М. В. Лубська, Т. Г. Горбаченко. - К.: «Центр учбової літератури»,2014. - 536 с.. 2014

Еще по теме Загальна характеристика СВЯЩЕННОЇ КНИГИ БУДДИЗМУ — ТРИПІТАКИ:

  1. 3.2.3 Буддизм Буддизм в истории и практике религиозной философии проявил себя
  2. 35) Філософське поняття буття та його основні рівні, загальна характеристика.
  3. § 77. Загальна характеристика законодавства у сфері культури.
  4. § 38. Загальна характеристика законодавства в АПК (агропромкомплекс).
  5. § 95. Загальна характеристика законодавства по охороні порядку і безпеки.
  6. 66 Загальна характеристика місцевих податків.
  7. 67 Загальна характеристика місцевих зборів.
  8. Загальна характеристика мусульманського права
  9. § 2. Загальна характеристика слідчих дій
  10. 14. Загальна характеристика військових злочинів.
  11. 20. Транспортні злочини. Загальна характеристика.
  12. § 86. Загальна характеристика у сфері юстиції.
  13. § 96. Загальна характеристика митного законодавства.
  14. 2.Психопатії. Загальна характеристика психопатій
  15. 1. Поняття та загальна характеристика договору
  16. 16. Філософія марксизму: загальна характеристика.
  17. Загальна характеристика угаритської міфології