Загальна характеристика угаритської міфології

Розглянувши міфологію двох великих цивілізацій — Єгипту та Ва­вилону, звернімося до проміжного регіону — Ханаану, населеного ви­ключно народами, які розмовляють семітськими мовами[†].

Невелика кількість знаків, яка була вжита у цих текстах, вказувала на те, що письмо було абетковим, і дуже швидко це припущення під­твердилося.

Виявилося, що ці таблички написані невідомою мовою за допомо­гою абетки, яка складається з 28 літер. Було виявлено, що ця мова, яку зараз називають угаритською, належить до семітської групи й близька до арабської, арамейської та давньоєврейської мов. Деякі згадування у табличках дають можливість датувати їх XIV ст. до Р.Х., але немає сум­ніву щодо того, що ханаанськІ міфи та легенди, які в них містяться, з’явилися значно раніше. Багато табличок поламано, текст частр не­зрозумілий і має чимало неясних місць, а тому при інтерпретації по­требує особливої уваги. Але головні контури міфів значною мірою ви­явлено, що уможливлює достатньо надійне їх описання.

Ханаанські міфи та легенди, які містяться в цих табличках, поділя­ються на три групи, Перша, найбільша група, розповідає про пригоди та діяння бога Ваала та його стосунки з іншими богами ханаанського пантеону. Слід зазначити, що Імена багатьох із цих богів та богинь зна­йомі нам за Старим Заповітом, а фрагменти угаритської міфології можна знайти у давньоєврейській поезії.

Друга група складається з Епосу про Карете, царя Хубура, Можли­во, ця поема має Історичне підґрунтя, подібно до «Епосу про Гільгаме- ша», Але міфологічні елементи в ній важко відокремити від легендар­них, тому, викладаючи ханаанську міфологію, їх не можна не згадати.

Третя група складається з переказів та легенд про Акхате, сина Да- неля, другого легендарного ханаанського царя. У цій розповіді, як і у попередній, міститься настільки багато міфологічного матеріалу, що його необхідно включити до нашого розгляду. Наведені нижче транс­крипції імен ханаанських героїв та богів певною мірою є умовними, оскільки угаритська писемність не передавала голосних звуків.