Повстання гетьмана і. Мазепи
Переговори Мазепи зі шведською стороною і перехід на бік Швеції
Причини переговорів. За умови перемоги Росії та її союзника короля Речі Посполитої Августа II, Правобережна Україна відійшла б Польщі, а збереження автономії Гетьманщини було б сумнівним.
У разі ж перемоги шведського короля Карла XII та його прибічника поляка Станіслава Лещинського вся Україна могла повернутися до Польщі. Мазепа зважив ці варіанти і ще в 1703 р. розпочав таємні переговори зі С. Лещинським.Результати переговорів:
1) На початку 1708 р. укладено тристоронній ук-раїнсько-польсько-шведський договір, за яким Україна входила до складу Речі Посполитої як рівноправний член федерації. Гарантом дотримання угоди виступав шведський король. Старшина донесла цареві про таємні контакти Мазепи зі шведами, але Петро І не повірив. Більше того, донощиків (полтавського полковника І. Іскру та генерального суддю В. Кочубея) піддали тортурам і стратили. У тому ж 1708р. Мазепа підписав військовий договір з Карлом XII:
— шведська армія обороняє Україну;
— старшина і гетьман зберігають свої права і воль-ності;
— Мазепа стає довічним гетьманом або князем України;
— на час війни шведи могли дислокуватися в таких українських містах: Стародубі, Гадячі, Полтаві, Батурині, Мглині.
Карл XII зазнав поразки у наступі на Москву, і шведські війська у жовтні 1708 р. перейшли на територію Гетьманщини, де сподівалися перезимувати. Таким чином, Україна перетворювалася на арену воєнних дій, чого прагнув уникнути Мазепа. Поява в Україні шведських військ прискорила події.
28 жовтня 1708 р. Мазепа, вірна йому старшина та чотири тисячі козаків приєдналися до війська Карла XII. Навесні 1709 р. до них приєдналися й запорозькі козаки на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Загальна чисельність прибічників Мазепи становила близько 12-15 тисяч чоловік.
По Україні були розіслані універсали із закликом відійти від Росії, а Карл XII запевняв українців у своїй визвольній місії. Проте більшість українців не підтримала дії І. Мазепи з таких причин:
— через свою соціальну політику та тривалу лояльність до Москви гетьман не мав широкої підтримки населення;
— договір зі Швецією був незрозумілим і неочіку-ваним: Мазепа не встиг провести агітацію, тому шведів сприймали як окупантів;
— ізоляція Мазепи завдяки рішучим заходам Петра І;
— побоювання розправи з боку російського війська.