Діяльність гетьмана І. Мазепи. Північна війна в Україні.
Іван Степанович Мазепа починав свою політичну кар'єру при дворі польського короля, виконуючи дипломатичні доручення. Потім покинув двір і поступив на службу до гетьмана Правобережжя П.
Дорошенка, а пізніше - до гетьмана Лівобережжя І. Самойловича, ставши генеральним осавулом.25 червня 1687 року І. Мазепа на козацькій раді у присутності Голіцина (фаворита московської цариці Софії), яка відбулася поблизу річки Коломак, був обраний гетьманом Лівобережжя. Одночасно ним були підписані “Коломацькі статті”, які обмежували автономію України. Згідно з ними, гетьману заборонялося самостійно вести дипломатичні переговори, в столиці Батурині знаходився московський полк, діяльність гетьмана контролювалася старшиною, йому заборонялося призначати і зміщати старшину.
Мазепа залишався прихильником союзу з Москвою, а коли до влади в Москві у 1689 р. прийшов новий цар Петро І, він став його найближчим радником у справах з Туреччиною і Річчю Посполитої. Підтримуваний Петром І, Мазепа розширив свою владу, перетворившись на одного з найбагатших феодалів Європи.
У внутрішній політиці гетьман спирався на старшину, став обмежувати права селян - вперше запровадив на території Ніжинського полку дводенну панщину (1701 р.), цілим рядом законів виділив козацтво в окремий стан. Одночасно з цим всіляко сприяв Петру в його починах, відправляючи козацькі полки в походи на Кримське ханство (упродовж 12 років свого гетьманування здійснив 23 походи), відвоював Азов, розмістив на території України московські полки, придушував народні повстання. Останнє призвело до того, що він позбавився підтримки більшої частини українського населення. Народ називав Мазепу “вітчимом” України.
Північна війна між Московським царством і Швецією (17001721 рр.) погіршила становище, як народу Гетьманщини, так і козацької старшини. Царська адміністрація все більше обмежувала владу гетьмана і старшини.
Козацькі полки вперше брали участь у війні за межами України, до 60% особового складу козацького війська гинуло на війні. Окрім цього, Петро розпочав зближення з Річчю Посполитою та пообіцяв їй за укладення військового союзу передати так звані нейтральні зони українських земель.Останньою краплею терпіння Мазепи стала відмова Петра підтримати прагнення гетьмана приєднати Правобережжя. Окрім цього Мазепі поступали відомості, що свідчили про підготовку царем докорінної реформи України з метою ліквідації козацько- гетьманської держави. У результаті гетьман почав таємні переговори з Карлом ХІІ. В обмін на підтримку Швеції в боротьбі з Мо- сковією, Мазепа обіцяв Карлу ХІІ зимові квартири і допомогу козацьким військом. У жовтні 1708 р. гетьман переходить на сторону шведів, за що був оголошений Петром зрадником і проклятий церквою. Новим гетьманом обрали Івана Скоропадського (17081722 рр.).
Плани Мазепи не здійснилися, прості українці і частина старшини не підтримала його, з приходом шведів на українські землі починається партизанська війна, а в генеральній битві під Полтавою, яка відбулася 27 червня 1709 р., війська Карла ХІІ разом з українськими, були розбиті.
Поразка Швеції означала крах надій Мазепи на незалежність України, він був змушений втікати разом з Карлом ХІІ у Бендери, де незабаром і помер.
Діяльність Мазепи по-різному оцінювалася істориками. Довгий час він вважався зрадником. Тільки в незалежній Україні почалося об'єктивне вивчення його діяльності. Безумовною заслугою гетьмана є його культурно-просвітницька діяльність. Будучи освіченою людиною, він зібрав багатющу бібліотеку, був відомим меценатом, на його гроші побудовані храми, добудовано два корпуси Києво-Могилянської академії, заснований Чернігівський колегіум, запроваджені іменні стипендії для обдарованих студентів - вихідців з низів, які не могли сплатити навчання. Виник навіть особливий стиль в архітектурі - так зване козацьке або “мазепинське” барокко. Одночасно з цим, будучи людиною свого часу, він сприяв зміцненню старшини, роздавав їй землі і привілеї, чим відштовхував від себе рядових українців. Перехід на сторону шведів привів до негативних наслідків. Перемога у Північній війні Московського царства і, перетворення його на Російську імперію, призвело до активного наступу на автономію України.
2