Внутрішня політика Директорії

26 грудня 1918 р. — проголошення Декларації з програмою Директорії. Політичний курс:

— скасування гетьманщини, відновлення УНР;

— Директорія виконувала роль тимчасової верховної влади до скликання Трудового конгресу України;

— влада в УНР належить трудящому народу, а не­трудові, експлуататорські класи позбавляються права голосу (у результаті були позбавлені права голосу промисловці, поміщики, комерсанти, час­тини інтелігенції, духовенства та ін.);

— встановлення в Україні національного варіанту радянської влади;

— передача законодавчої влади Трудовому конгресу України;

Трудовий конгресу країни—вищий тимчасовий законодавчий ор­ган УНР у період Директорії УНР, скликаний з метою організації влади в Україні та визначення форми державного правління після повалення влади гетьмана П.

— створення уряду — Ради народних міністрів на чолі з В. Чехівським;

— передача влади на місцях губернським та повіто­вим трудовим радам;

— передача Трудовим конгресом України в складних воєнно-політичних умовах усієї повноти влади Ди­ректорії, яка згодом під тиском обставин перетво­рилася на особисту диктатуру С. Петлюри;

— розквіт отаманщини (С. Петлюра був призначений Головним отаманом за відсутності боєздатної армії, отаманами призначали будь-кого, хто міг команду­вати, мав зброю і виказував лояльність до Дирек­торії, а також заявляв про своє прагнення боротися з більшовиками. Такі отамани отримали від Петлю­ри грамоти і кілька мільйонів українських карбо­ванців; не було будь-якого контролю над отамана­ми. У січні 1919 р. колишні петлюрівські отамани Григор'єв і Зелений заявили про перехід на більшо­вицькі позиції та партизанську боротьбу проти Ди­ректорії. У середині 1919 р. С. Петлюра розгорнув активну діяльність із реформування армії та бороть­би з отаманщиною, що повинно було сприяти зро­станню боєздатності армії). Соціально-економічний розвиток:

—ліквідація приватної власності;

—аграрна реформа (конфіскація поміщицьких зе­мель, земельні наділи до 15 десятин не конфіско-вувалися, лишалося непорушним дрібне селянське землеволодіння, термін і порядок розподілу землі не визначалися);

—відновлення 8-годинного робочого дня, встанов­лення робітничого контролю на підприємствах, право на укладення колективних договорів, про­ведення страйків тощо;

—заходи з надання допомоги безробітним та іншим категоріям нужденних.

Але в умовах громадянської війни та інтервенції соціально-економічні перетворення були відкладені. Головним завданням Директорії стала перемога у гро­мадянській війні.