3.Психологічні особливості та внутрішньо-особистісний конфлікт при неврозах

Неврози – зриви особистості в її суспільних відносинах, що хворобливо переживаються, супроводжуються розладами в соматичній сфері, викликані психічними факторами і не зумовлені органічними змінами.

Основна причина виникнення неврозів - психічна травма. Але настійки прямолінійний зв’язок спостерігається досить нечасто. Виникнення неврозу зумовлене часто не прямою і безпосередньою реакцією особистості на несприятливу ситуацію, а більш чи менш тривалою переробкою особистістю ситуації і її наслідків і нездатністю адаптуватися до нових умов.

Можна уявити співвідношення травматизації психіки при виникненні неврозу наступною схемою: чим більша схильність до неврозу, тим менша психічна травма достатня для розвитку його. При цьому психічна травма завжди суб’єктивно значуща і для різних особистостей психотравмуюче значення мають різні сторони і наслідки однієї й тої ж психічної травми.

Поняття “схильність до неврозу” неоднозначне, воно складається із факторів спадковості, особливостей формування особистості і астенізуючих факторів, що передують виникненню неврозу. Звичайно, можуть успадковуватися деякі особливості особистості, такі, як замкнутість, тривожність, педантичність і ін., хоча ці риси можуть виникнути під впливом постійних контактів з батьками, що мають такі ж особливості особистості.

В виникненні неврозів мають значення затримки розвитку на різних вікових періодах формування певних структур особистості, соматичні хвороби, втрата близьких. Розлука з батьками і неприємні ситуації, пережиті в дитинстві, можуть порушити послідовність формування певних структур особистості і призвести до збереження рис інфантилізму. В працях багатьох авторів надається величезне значення ранньому сирітству в виникненні неворозів.