1.Класифікація патопсихологічних синдромів. Основні складові патопсихологічних синдромів

Складові патопсихологічного синдрому:

n особливості аффективного реагування, мотивації, системи ставлення хворого (мотиваційний компонент діяльності);

n характеристика дій хворого під час вирішення пізнавального завдання (цілеспрямованість, самоконтроль, критичність);

n тип операційної оснащеності (зниження, викривлення рівня узагальнення, зміна вибірковості пізнавальної активності);

n характеристика динамічного процесуального аспекту діяльності.

Патопсихологічні регістр-синдроми (І.А. Кудрявцев):

шизофренічний;аффективно-ендогенний;олігофренічний;

екзогенно-органічний;ендогенно-органічний;особистісно-аномальний;

психогенно-психотичний;психогенно-невротичний

Шизофренічний симптомокомплекс складається з таких особистісно-мотиваційних розладів, як зміна структури і ієрархії мотивів, розлади мислительної діяльності, що порущує цілеспрямованість мислення і смислоутворення (резонерство, зіскакування, різноплановість, патологічний полісемантизм) при збереженні операційної сторони, емоційні розлади (спрощення, дисоціація емоційних проявів, знакова парадоксальність), зміна самооцінки і самосвідомості (аутизм, сенситивність, відчуження і підвищена рефлексія).

В психопатичний (особистісно-аномальний) симптомокомплекс входять емоційно-вольові розлади, порушення структури і ієрархії мотивів, неадекватність самооцінки і рівня домагань, порушення мислення в вигляді “відносного аффективного слабоумства”, порушення прогнозування і опори на минулий досвід.

Органічний (екзо- і ендогенний) симптомоконмплекс характеризується такими ознаками, як: загальне зниження інтелекту, розпад знань і відомостей минулого, розлади пам’яті, що зачіпають довготривалу і оперативну пам’ять, порушення уваги і розумової працездатності, порушення операційної сторони і цілеспрямованості мислення. Зміна емоційної сфери з аффективною лабільністю, порушення критичних здібностей і самоконтролю.

В олігофренічний симптомокомплекс входять такі прояви, як: нездатність до навчання і формування понять, дефіцит інтелекту, дефіцит загальних відомостей і знань, примітивність і конкретність мислення, нездатність до абстрагування, підвищена навіюваність, емоційні розлади.