82_Поняття права лісокористування.

Стаття 7 ЛК, відображаючи відповідну норму Конституції України, закріплює, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Разом з тим ця ж стаття передбачає можливість передачі лісів в державну, комунальну і приватну власність.

Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Відповідно до статей 10, 12 Лісового кодексу України суб'єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи, які, зокрема, можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом. Громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі.

Лісовим кодексом України введене також нове поняття — право користування лісами. При аналізі норм глави 2 щодо права користування лісами можна прослідкувати різний режим користування лісами в залежності від мети використання, а саме:

— для ведення лісового господарства;

— для потреб мисливського господарства;

— для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей;

— для проведення науково-дослідних робіт;

— для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісокористувань та інших потреб.