Монопольне становище на ринку та зловживання ним

Особливо небезпечним явищем для економічної конкуренції є монополізм.

Суб’єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару (тобто є монополістом), якщо:

на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

він не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб’єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів і збуту товарів, наявності бар’єрів для доступу на ринок інших суб’єктів господарювання, існування пільг тощо.

Під монопольним становищем слід розуміти становище суб’єк- та господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 %, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Монопольним також може бути визнане становище суб’єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Під час опанування цього питання студентам слід звернути увагу на правила визначення монопольного становища двох чи більше суб’єктів господарювання.

Зазначимо, що факт того, що суб’єкт господарювання посідає монопольне становище сам по собі не є правопорушенням. Проте досить часто монополісти зловживають цим.

Що ж таке зловживання монопольним становищем на ринку? Це передусім дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який посідає монопольне становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурен-тоспроможності інших суб’єк- тів господарювання або ущемлення інтересів інших суб’єктів господа-рювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Так, закон визнає зловживанням монопольним становищем на ринку:

встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

застосування різних цін або інших умов до рівнозначних угод із суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин;

обумовлення укладання угод прийняттям суб’єктом господарювання додаткових зобов’язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;

обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання, покупцям, продавцям;

часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;

суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб’єк- тів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин;

створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання.

Зазначмо, що наведений перелік не є вичерпним.

Зловживання монопольним становищем на ринку є правопорушенням, воно забороняється й тягне за собою відповідальність.

Поряд із зловживанням монопольним становищем на ринку існує ще ряд порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

До правопорушень належать антиконкурентні узгоджені дії (уз- годжені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції). Зокрема, це узгоджені дії, які стосуються:

встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;

обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологіч- ного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;

розподілу ринків або джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;

спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб’єктів господарювання, покупців, продавців;

застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб’єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;

укладання угод за умови прийняття іншими суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;

суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб’єк- тів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин.