§2. Перевірка показань на місці як різновид відтворення обстановки та обставин події

Сутність перевірки показань на місці полягає в показуванні раніше допитаною особою певного місця, пов'язаного з подією злочину, розповіді про вчинені на ньому дід, а також демонстрації цих дій.

в) наявності або відсутності суперечностей у показаннях декількох свідків або обвинувачених про шлях проходження до місця злочину або про саме місце злочину, місце зустрічі зі співучасниками або про дії на певному місці; г) знанні особою, показання якої перевіряються, дійсних обставин справи.

Перевірку показань на місці можна розглядати як один із засобів встановлення причетності обвину Баченого (підозрюваного) до вчиненого злочину. Зокрема перевіряються такі факти, що могли бути відомі особі тільки у випадках, коли вона дійсно причетна до злочину (злочинна обізнаність), наприклад, місце, на якому лежали викрадені речі. Шляхом перевірки показань на місці можуть бути заповнені прогалини в ситуації, коли особа не може назвати, наприклад, адреси квартир, де були вчинені крадіжки, або вулицю, де вона бачила співучасників. Результатом перевірки показань на місці і, відповідно її метою, може бути і одержання і нових фактичних даних (виявлення речових доказів, викраденого майна, трупа тощо) і т. ін.

Приймаючі рішення про проведення перевірки показань на місці, слідчий повинен чітко визначити її мету, яка обумовлюється ситуацією, що склалася після допиту певної особи.

1) у показаннях допитаної особи с дані про значуще місце або маршрут пересування, які вона не змогла описати достатньо повно;

2) у показаннях допитаної особи маються відомості про міс незнаходження певних слідів злочину або предметів, що можут служити речовими доказами у справі;

3) у показання двох або більше осіб щодо події, яка відбулася у певному місці, або маршруту пересування є суттєві суперечності;

4) у показаннях допитаної особи щодо місця події' є такі прогалини, які ставлять під сумнів повідомлені нею відомості.

Підготовка до перевірки показань на місці включає в себе такі заходи:

- визначення кола обов'язкових, а також допоміжних учасників;

- визначення часу і місця проведення слідчої дії;

- визначення речових доказів чи предметів, що їх заміняють, які будуть використовуватись при проведенні перевірки (макети зброї, манекен тощо);

- підбір і підготовка необхідних тех піко-криміналістичних засобів, допоміжних інструментів;

- забезпечення проведення слідчої дії транспортними засобами;

- організація охорони підозрюваного чи обвинуваченого, які утримуються під вартою;

- розподіл процесу проведення перевірки на етапи, а місце певної події' на «опорні пункти», що відображають вузлові моменти події.

В окремих випадках слідчому доцільно до проведення даної слідчої дії заздалегідь побувати на місці події з метою з'ясування змін, що відбулися, і самої можливості проведення перевірки показань на місці в наявній обстановці (можлива її реконструкція).

Перевірку показань на місці доцільно проводити в денний час, за сприятливих погодних умов, а також у той час доби, коли умови освітлення й інші природні чинники максимально подібні до тих, які мали місце під час досліджуваної події. При и проведенні потрібно керуватися наступними тактичними положеннями (правилами).

1. Надання повної ініціативи особі, показання якої перевіряються.

застосувати прийоми «пожвавлення» пам'яті. Свідок або обвинувачений повинні йти до встановленого місця перед усісю групою учасників перевірки, вказуючи напрямок. При слідуванні на автомашині дана особа повинна знаходитися поруч із водісм, який зобов'язаний виконувати її вказівки. Слідчий не повинен втручатися в дії свідка або обвинуваченого, поправляти його, висловлювати сумніви щодо відповідності шляху. Проте він може зупинити рух, наприклад, із метою фіксації показаного або задавання уточнюючих питань.

2. Здійснення перевірки показань із кожним обвинувачуваним або свідком окремо. Коли у справі проходять декілька обвинувачених або свідків, що висловили бажання зазначити те ж саме місце або той самий шлях пересуваїшя, перевірка здійснюється з кожним із них окремо. Слід зазначити, що у кожному випадку рекомендується залучати нових понятих, щоб вони не змогли переплутати обставини і результати перевірки показань, якщо суд вважає потрібним допитати їх.

3. Поєднання при перевірці іюказань на місці розповіді з демон- апрацією дій. Доцільно пропонувати обвинуваченому (підозрюваному) або свідку (потерпілому) у процесі перевірки показань на місці свої пояснення поєднувати з демонстраціею цих.

4. Поєднання перевірки показань & дослідженням місць або предметів. Визначене обвинуваченим або свідком місце, виявлені на цьому місці предмети, про які йшла мова в показаннях, а також сліди, що свідчать про перебування в даному місці особи, показання якої перевіряються, повинні бути вивчені слідчим (кинуті або загублені речі, знаряддя злочину тощо). Усе, що було встановлене в процесі їхнього огляду, зіставляється з поясненнями, що даються свідком або обвинуваченим, а також з раніше отриманими від них показаннями.

5. Спостереження за поведінкою особи, показання якої перевіряються. Слідчий або за його дорученням оперативний співробітник повинен постійно спостерігати за станом і поведінкою особи, у результаті можна визначити, чи впевнено себе тримає свідок або обвинувачений, яким є його емоційний стан на певних етапах слідчої дії і з чим це пов'язано. Така інформація є досить важливою для оцінювання достовірності одержаних відомостей, а також вирішення інших тактичних завдань (попередження втечі, встановлення зв'язку із невідомими слідчому особами, знищення раніше не виявлених слідів злочину тощо).

Потрібно підкреслити, що перевірка показань на місці підозрюваних та обвинувачених є можливою тільки в тому випадку, якщо особа виражає згоду брати участь у цій слідчій дії, розповісти про ті або інші вчинені нею дії, продемонструвати їх, дати необхідні пояснення.