§3, Тсхніко-кршчіналістичні засоби, що використовуються при проведенні експертного дослідження речових доказів

При відображенні злочину в матеріальних джерелах інформація не завжди очевидна, а її ознаки часто не можна виявити тільки шляхом застосування комплекту технічних засобів слідчого чи попереднього дослідження спеціалістом.

Експерта техніка запозичена Із різних галузей науки і техніки і скомпонована в лабораторні комплекси. Так, експертно- криміналістичні підрозділи органів внутрішніх справ України мають спеціальні базові лабораторії повного профілю, що включають лабораторії: а) дослідження матеріалів, речовин і виробів; б) біологічних досліджень; в) автотехнгчних досліджень; г) вибухово-технічних досліджень; г) досліджень харчових продуктів;

д) криміналістичних досліджень. Експертна техніка використовується для проведення криміналістичних дактилоскопічних, тра- сологічних, балістичних, почеркознавчих досліджень, техніко- криміналістичного дослідження документів, холодної зброї, зов-

яо 124 ся

ніншості осіб. Науково-дослідні інститути судової експертизи Міністерства юстиції України мають лабораторії: 1) технічного дослідження документів; 2) фізико-хімічну і біологічну; 3) судово- автотехнічну; 4) фоноскопічну; 5) пожежно-технічну; б) будівельно-товарознавчу; 7) економічну; 8) відділ теорії судової експертизи.

Профіль лабораторій визначається специфікою технічного устаткування і методами дослідження. Разом з тим загальні методи дослідження, а відтак і технічні засоби їх реалізації залишаються однаковими для багатьох профільних лабораторій. З огляду на це експертну техніку можна класифікувати таким чином: 1) лабораторна; 2) вимірювальна, 3) освітлення; 4} відтворення зображень; 5) мікроскопічна, 6) акустична; 7) дослідження мікрооб'єктів; 8) автоматизації і комп'ютеризації.

Лабораторна техніка являє собою допоміжні засоби, що включають хімічний посуд засоби упакування і зберігання, пінцети, лупи, штативи, джерела енергії, комплекти інструментів (наприклад слюсарних, столярних), засоби нагрівання, моделювання тощо.

Вимірювальна техніка експертних лабораторій значно відрізняється від засобів виміру, які є в комплектах. Це прилади, що дозволяють вимірювати будь-які фізичні тіла в агрегатних станах. Так, для складних і точних вимірів твердих тіл використовується великий інструментальний мікроскоп (БИМ-1 та інших моделей); для виявлення, а отже, і виміру газоподібних об'єктів застосовуються газові спектроаналізатори, наприклад пристрій «Джміль», детектор РД-1, експрес-тест Ф-2 та ін. Для виміру порожнин використовують кронциркулі, нутроміри, каліброметри, шаблони, для виміру температури - термометри, термопари, пірометри тощо. Для виміру мікрооб'єктів можна використовувати будь- який мікроскоп, поставивши потрібний окуляр - мікрометри.

Засоби освітлення. Крім люмінесцентних ламп і ламп накалю- вання в лабораторіях широко представлені джерела ультрафіолетового, інфрачервоного, рентгенівського і лазерного освітлення. Дія ультрафіолетового освітлення використовують переносні освітлювачі типу ОЛД-41, УК-1 (рис. 4, 5), а також стаціонарне джерело «Таран», ОИ-17 для спостереження люмінесценції через мікроскоп.

Засоби відтворення зображення. Відтворення досліджуваного об'єкта, його ознак і результатів дослідження є найважливішою стадією. Зараз зображення одержують різноманітними методами, використовуючи будь-які ділянки електромагнітного спектра. Найбільш традиційною технікою для одержання зображень є рентгенівська, ультрафіолетова (УФ), інфрачервона (ІЧ).

Якщо вузьку ділянку електромагнітного спектра спрямувати на досліджуваний об'єкт, а відбиті промені сконцентрувати (перетворити) на приймачеві, то на екрані останнього одержимо зображення об'єкта. Одержання зображень за допомогою видимого світла являє собою фотографію. Одержання зображення за допомогою рентгенівських променів називають рентгенографією. Фотозйомка об'єктів в ультрафіолетових променях називається ультрафіолетовою, а в Інфрачервоних - інфрачервоною фотографією (див. додатки Г, Д), Зображення можна одержати й у інші способи (у довгохвильовій частині спектру, за допомогою механічної енергії тощо).

Мікроскопічна техніка (див. додаток Е) - невід'ємне знаряддя експерта. Будь-яка лабораторія оснащена оптичними, а Іноді й електронними мікроскопами. Оптичні мікроскопи мають межу збільшення до 2000, а електронні - у мільйони разів, що дозволяє бачити навіть окремі атоми. Оптичні мікроскопи поділяють за видами дослідження: шкільні ШМ-1, біологічні (МБС), люмінесцентні ультрафіолетові, металографічні, поляризаційні, стереоскопічні, вимірювальні, проекційні тощо. Останнім часом з'явилися скануючі і тунельні мікроскопи, які дозволяють розрізняти надтонку структуру досліджуваних об'єктів з великим вирішенням і глибиною різкості. Більшість складних мікроскопів з'єднані з фотокамерою або з телевізійною системою, комп'ютером, що дозволяє фіксувати дослідження.

Сучасні експертні лабораторії оснащуються автоматизованими робочими місцями експерта (АРМЕ) (див. додаток Ж), які включають: пристрій введення інформаїцХ блок аналізу, порівняння і блок виводу і фіксації результатів дослідження.

Акустична техніка зосереджена у фоноскопічних лабораторіях (відділах) і комплектуються на основі сучасної техніки вітчизняного та зарубіжного виробництва: магнітофонів, диктофонів, засобів перетворення звукових сигналів, їх кодування, дешифрування, очищення сигналу від акустичних піумів, пристроїв для візуалізації звукових слідів фонограм. Акустична техніка формується у вигляді автоматизованого робочого місця експерта- фоноскопіста АРМЕФ-1, яке було розроблено в Академії МВС

України. Апаратура АРМ ЕФ-1 комплектується в складі сучасного комп'ютера з потужним процесором і великим обсягом пам'яті, засобами введення і виведення інформації.

Засоби дослідження мікрочасток являють собою оптичні прилади і мікроінструменти, лупи, мікропіпетки, пінцети, люмінесцентні джерела світла, вимірювальні прилади.

Засоби комп'ютеризації та автоматизації з'явилися в практиці експертних лабораторій наприкінці минулого століття і суттєво змінили працю експерта, звільнивши його від рутинної роботи, насамперед обробки кількісних показників приладів у ході вимірювання властивостей і ознак об'єктів. Комп'ютерна техніка дозволила формувати індивідуальні і галузеві банки даних, довідкової інформації, методик дослідження стосовно конкретного виду об'єкта. Нові програми дозволяють обчислювати великі масиви інформації, оцінювати випадкові погрішності і подавати експерту Інформацію для прийняття оцінних рішень.

Питання і завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань ^{[21] [22] [23] [24] [25] [26] [27]}