Контроль відповідності Конституції України (конституційності) законопроектів про внесення змін до Конституції України
є важливою юридичною гарантією охорони й захисту конституційних прав і свобод особи, неприпустимості ліквідації незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, забезпечення сталості та узгодженості конституційного регулювання.
Здійснення Конституційним Судом України контролю відповідності законопроектів про внесення змін до Конституції України вимогам, встановленим статтями 157 і 158 Конституції України, з усіма можливими поправками, внесеними до нього у процесі розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України, є невід’ємною стадією конституційної процедури внесення змін до Основного Закону України. Відповідно, Конституційний Суд України є обов’язковим учасником процедури внесення змін до Конституції України, незалежно від того, які саме розділи змінюються: І, ІІІ та ХІІІ Конституції України, якими визначено основи конституційного ладу України, чи будь-які інші.
Аналіз положень Розділу ХІІІ Конституції України вказує, що Конституційний Суд України, здійснюючи надані повноваження, реалізує імперативний, попередній конституційний контроль, перевіряючи при цьому як зміст, так процедуру розгляду та попереднього ухвалення відповідних законопроектів. Отже, Конституційний Суд України здійснює як матеріальний так і формальний конституційний контроль законопроектів про внесення змін до Конституції України. Водночас, оскільки Конституційний Суд України вирішує питання щодо відповідності законопроекту лише вимогам статей 157 і 158 Конституції України, у цьому випадку наявний частковий конституційний контроль.
Слід вказати, що Конституційний Суд України, надаючи висновок щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України, може висловити застереження щодо його положень, адресовані Верховній Раді України. Прикладом таких застережень є Висновок Конституційного Суду України від 16.12.2019 № 8-в/2019 у справі щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) (реєстр.
№ 1017) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.Так, Конституційний Суд України визнав вказаний законопроект таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, але одночасно висловив у резолютивній частині Висновку застереження. Зокрема Конституційний Суд України вказав, що “[у] разі ухвалення пропонованого законопроектом … пункту 17 розділу XV „Перехідні положення“ Конституції України виникне суперечність між положеннями зазначеного пункту та положеннями частини першої статті 90 Конституції України, якими врегульовано припинення повноважень Верховної Ради України. Застосування пункту 17 розділу XV „Перехідні положення“ Конституції України може призвести до розриву в часі між моментом (днем) припинення повноважень парламенту і моментом (днем) набуття їх новообраним парламентом, а отже, до порушення конституційного принципу безперервності функціонування законодавчої влади”.
Висловлені Конституційним Судом України застереження мають бути обов’язково розглянуті Верховною Радою України згідно зі статтею 147 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 № 1861-VI (зі змінами). За результатами розгляду Верховна Рада України має вирішити питання про звернення до Конституційного Суду про надання висновку щодо відповідності зміненої редакції законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України. У разі якщо постанову про звернення до Конституційного Суду України не прийнято і законопроект не виключено шляхом голосування з порядку денного сесії, Верховна Рада України вирішує питання про зміст і строки подальшої роботи над законопроектом. Якщо Верховна Рада України не прийняла постанову про звернення до Конституційного Суду України і не визначила зміст та строки подальшої роботи над законопроектом, він вважається таким, що знятий з розгляду.
Наразі Конституційним Судом України напрацьовано каталог юридичних позицій, які становлять невід’ємну складову правового регулювання конституційно визначеної процедури внесення змін до Конституції України.
Йдеться про юридичні позиції, викладені, зокрема, у:Висновку Конституційного Суду України від 16.06.2015 № 1-в/2015 у справі щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України та суддів вимогам статей 157 і 158 Конституції України;
Рішенні Конституційного Суду України від 15.03.2016 № 1-рп/2016 у справі щодо офіційного тлумачення положення “на наступній черговій сесії Верховної Ради України”, яке міститься у статті 155 Конституції України;
Рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“;
Рішенні Конституційного Суду України від 26.04.2018 № 4-р/2018 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про всеукраїнський референдум“;
Висновку Конституційного Суду України від 24.12.2019 № 9-в/2019 у справі щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) вимогам статей 157 і 158 Конституції України тощо.