Поняття, ознаки і класифікація органів державної влади
Орган державної влади - це створений державою чи безпосередньо обраний громадянами держави орган, наділений державно-владними повноваженнями, має притаманну йому структуру і здійснює державно- організаційні, розпорядчі, судові та інші функції, відповідно до свого призначення.
Наявність державно-владних повноважень в органа державної влади означає можливість прийняття ним відповідних нормативно-правових актів і домагатися за допомогою встановлених засобів легального примусу їх виконання.
Важливо, що кожний державний орган здійснює управління суспільством у виокремленій сфері, тому бездіяльність будь-якого органу держави призводить до прогалини у процесі державного управління суспільством.
Державне управління - це певний вид діяльності органів держави, що має виконавчий і розпорядчий характер, і полягає в організуючому впливі на суспільні відносини в політичній, соціально-економічній, духовно-культурній та інших сферах шляхом застосування державно- владних повноважень. Відтак, державний орган повинен становити самостійні, професійні та відповідальні ланки державного апарату.
Апарат держави можна трактувати по-різному:
- як апарат виконавчої влади, що складається з чиновників, об’єднаних у рамках чітко підпорядкованих та структурованих органів виконавчої влади;
- як апарат управління справами суспільства;
- як органи виконавчої влади, парламент, глава держави, контрольно- наглядові органи, правоохоронні органи, дипломатичні представництва та інші.
Отже, державний апарат - це система всіх державних органів, за допомогою яких практично здійснюється державна влада.
Зауважу, як в юридичній літературі, так і на законодавчому рівні використовуються два синонімічно близькі терміни - «державний орган» і «орган державної влади». Виникає питання: чи є змістовна різниця між ними, якщо є - то яка?
Конституція незалежної України (ч.
2 ст. 5) використовує лише один із двох термінів, зокрема «Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». У ст. 1 Закону України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» від 2 березня 2000 р. зазначено «Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим є державним органом, утвореним відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України»[176].Отже, законодавець використовує два синонімічні поняття, які за своєю сутністю, що випливає із текстового змісту, є однаковими.
В юридичній літературі також активно використовуються два вищезазначені терміни, які є практично змістовно тотожними поняттями. Орган держави, на думку вітчизняного правознавця М.П. Рабіновича, це структурно організований елемент державного механізму, наділений владними повноваженнями та необхідними матеріальними засобами для здійснення завдань, пов’язаних з реалізацією тієї або іншої функції держави. Проте В.Л. Федоренко оперує іншим поняттям, зокрема органи державної влади - колегіальні та одноособові органи, наділені юридично визначеними державно-владними повноваженнями та необхідними засобами для здійснення функцій і завдань держави 1.
Таким чином, терміни «орган держави» і «орган державної влади» є синонімічними найменуванням одного й того ж поняття.
У науці конституційного права виділяють загальні та специфічні ознаки органів державної влади. Такі ознаки відокремлюють державні органи від підприємств, установ, організацій.
Загальні ознаки органів державної влади.
1) створюються у відповідності з нормативно-правовою базою, шляхом безпосередньої чи представницької демократії;
2) наділені державно-владними повноваженнями, тобто орган державної влади уповноважений видавати нормативно-правові акти, які є обов’язковими до виконання;
3) мають статус юридичної особи;
4) функціонують у встановленому державою порядку, тому діють за дорученням і від імені держави, яка на законодавчому рівні визначає їхній правовий статус;
6) є відносно самостійними складовими елементами єдиної системи державних органів;
7) пов’язані між собою відношеннями субординації та координації;
8) у своїй єдності створюють цілісну систему, тобто апарат держави;
9) матеріальні основу організації і діяльності становлять кошти державного бюджету, володіють державним майном, яке знаходиться в їхньому оперативному управлінні.
Специфічні ознаки органів державної влади:
1) здійснюють властиві їм функції, тобто види та форми діяльності (засідання, сесії, проведення конкурсів тощо);
2) наявність юридично закріпленої організаційної структури, спеціального положення, що визначає його місце і роль у державному апараті;
3) наявність предмету відання - певного кола суспільних відносин, на які поширює свій управлінський вплив конкретний орган державної влади;
4) наявність, законодавчо передбачених і гарантованих, чітких і
вичерпних прав і обов’язків органу державної влади;
5) законодавчо визначені підстави, вид, міра та механізм притягнення до юридичної відповідальності.
Отже, органам державної влади властиві певні ознаки, які вирізняють їх як один від одного, проте в єдності вони становлять цілісний механізм, який називається державний апарат.
Органи державної влади дуже різноманітні, проте їх можна згрупувати за певними критеріями, що дозволить не тільки структурувати наші знання про них, але й прийти до розуміння їх місця і ролі в системі державного управління.
Таблиця. Класифікація органів держави
| № з/п | Критерії класифікації органів держави | Види органів держави |
| 1 | за способом формування | 1) виборні (первинні) - Президент України, Верховна Рада України; 2) призначувані (вторинні) - Кабінет Міністрів України, Вища рада юстиції, обласні державні адміністрації, Рада |
| 2 | за територією, на яку поширюються юрисдикція | 1) загальнодержавні - Конституційний Суд України, Президент України, Генеральна прокуратура України; 2) локальні (місцеві) - Верховна Рада АРК, місцеві державні адміністрації |
| 3 | за часом дії | 1) постійно діючі - Кабінет Міністрів України, міністерства, Верховна Рада України; 2) тимчасові - спеціальні слідчі комісії Верховної Ради України, виборчі комісії |
| 4 | за складом | 1) колегіальні - Верховна Рада України, Рада міністрів АРК, Верховна Рада АРК; 2) одноособові - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Президент України |
| 5 | за поділом на | 1) законодавчі - Верховна Рада України; 2) виконавчі - Кабінет Міністрів України, |
| гілки влади | міністерства, місцеві державні адміністрації; | ||
| 3) судові - Верховний Суд Конституційний Суд України | України, | ||
| 6 | bgcolor=white>за правовими формами роботи і функціонально ю спрямованістю1) правотворчі - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України; 2) правозастосовчі - Кабінет Міністрів України, міністерства, місцеві державні адміністрації; 3) правоохоронні - Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України; 4) контрольно-наглядові - Генеральна прокуратура України, КРУ | ||
Державні органи, будучи наділеними державно-владними повноваженнями, зобов’язані спрямовувати свою функціональну діяльність практично у всі сфери суспільного і державного життя як в межах країни, так і представляти інтереси власного народу і держави на міжнародному рівні.
Державні органи, у межах своїх повноважень, здійснюють контроль і нагляд за іншими суб’єктами правовідносин з метою забезпечення суспільного правопорядку, демократії, законності, прав і свобод людини та громадянина тощо. Держава, як складний політико-правовий інститут, не може існувати без державних органів, оскільки вони є тим незамінним і, по суті, безальтернативним інструментом, який необхідний для здійснення державного управління.Сьогодні напрочуд актуальним є відомий вислів Отто фон Бісмарка: «Із поганими законами і хорошими чиновниками ще можливе управління, але з поганими чиновниками не допоможуть жодні закони»[177]. Отже, органи державної влади повинні мати не лише чітку структурну організацію, законодавчо регламентовану підпорядкованість, визначений обсяг повноважень і компетенції, але й високий ступінь професіоналізму і моральності, бути патріотом України та Українського народу.
8.3.