9.4. Квазіделікти (quasi ex delicto)
До обов’язків ніби з делікту (obligations quasi ex delicto) Інституції Юстиніана віднесли й гіпотези винної поведінки, що переслідувалися преторськими позовами. Відбір квазіделіктів так і не був здійснений повною мірою.
У деяких випадках зобов'язання виникало з недозволеної поведінки особи, проте за таких обставин, які не були передбачені нормами права деліктів. Такі зобов'язання з недозволених дій, що вийшли за межі переліку деліктів, називалися квазіделіктами. До них належала відповідальність:а) за вилите або викинуте з вікон, що призводило до тілесного ушкодження або навіть смерті постраждалого і мало відшкодовуватися фіксованим штрафом у розмірі 50 солідів (actio adversus iudicem qui litem suam fecit);
б) просте створення загрози перехожим (actio in factum, actio popularis);
в) за дії третьої особи, яка перебувала на службі у господаря готелю або власника судна і скоїла там крадіжку або завдала майнового збитку пасажиру (actio damni adversus nautas caupones stabularios).