<<
>>

3. Аргументація прецедентннх інтерпретацій законодавчих актіва. Дедуктивна та аналогічна аргументації прецедентннхінтерпретацій


Як зазначалося вище, суд під час розгляду законодавчих актів повинен ретельно вивчити їх та будь-яку іншу інформацію, пов'язану з цим питанням. Він мусить також взяти до уваги попередні інтерпретації законодавчого акта загальним правом і використати прецедентне право так само, як воно використовується в загальному праві — і дедуктивно, і за аналогією.
Отже, судові рішення, які інтерпретують законодавчі акти, містять прецедентні правила. До них можна звернутися дедуктивно, вони сформульовані у той самий спосіб, що й прецедентні загальні правила. Такі правила або правила, синтезовані з кількох справ, служать «підказками» при інтерпретації законодавчого правила і можуть використовуватися дедуктивно у вирішенні легких справ.
Наприклад, суду необхідно застосувати кримінальний законодавчий акт, згідно з яким напад із використанням смертельної зброї карається більш суворо, ніж звичайний напад. Приводом для цього став випадок, коли звинувачуваний, зупинений поліцейським за порушення правил дорожнього руху, намагався переїхати його машиною. Якщо існує прецедентне правило, прийняте на основі рішення у попередній справі, згідно з яким автомобіль визнається «смертельною зброєю», то воно набуває статусу законодавчого акта й тлумачиться як відповідний закон. Це полегшує розгляд справи й дає змогу застосувати прецедентне правило без необхідного в інших випадках аргументування за аналогією.
Коли не існує попереднього судового рішення та прецедентного правила, яке з нього випливає і безпосередньо відповідає даній ситуації, суд повинен звернутися до аргументування за аналогією. Можливо, були справи, пов'язані з нападами, але використовувалися не автомобілі, а інші знаряддя, що не належали до розряду «зброя». Суд має вивчити інші прецеденти, що інтерпретують законодавчий акт, і порівняти факти та судження, які використовувалися при аргументації за аналогією. Ця процедура виконується таким самим чином, як і в загальному праві. Проте тут є важливий виняток. Про нього йтиметься далі.
б. Оцінка фактичних відмінностей прецедентних інтерпретацій
законодавчих актів
Звертання до законодавчої політики. Аргументацію за аналогією у загальному праві та законодавчому прецедентному праві починають розрізняти тоді, коли суд повинен визначити, наскільки вагомими є відмінності та подібності між попередніми справами і новою справою, у якій треба прийняти рішення стосовно законодавчого акта. В прецедентному загальному праві суд вирішує це питання, посилаючись на загальноправові принципи чи принципи, що панують у суспільстві. Маючи справу з прецедентним правом стосовно законодавчих актів, проблема фактичних відмінностей вирішується за допомогою критеріїв, установлених зако-нодавством. Ці критерії звичайно встановлюються під час ознайомлення із змістом, метою та історією створення і прийняття закону.
Незважаючи на переважання прецедентного права над системою загального права, суди прискіпливо аналізують законодавчу політику та розвиток прецедентних правил на основі законодавчих актів. Як зауважив професор Шапіро (Shapiro), «формулювання рішень суддів у Сполучених Штатах часто нагадує мозаїку з уривків, цитат та коментарів про попередні судові рішення. Навіть коли при розгляді справи використовується інтерпретація законодавчого акта, формулювання його можна відшукати в коментарях. Звичайно, у багатьох випадках суддя відкрито
78 Розділ II
говорить про те, що розгляд справи скоріше базується на рішенні у попередній справі, ніж на положеннях законодавчого акта» . Інколи в процесі такого опрацювання суддями законодавчих матеріалів з'являються більш загальні принципи
Гіпотетичні прецеденти в законодавчій інтерпретації. Аналогічна аргументація часом вживається навіть тоді, коли законодавчий акт є новим, а інтерпретації його прецедентним правом ще не існує. Традиція звертатися до попередніх справ та аргументувати за аналогією настільки сильна, що судді часто самі створюють справи, на які можна посилатися під час інтерпретації законодавчого акта. Нерідко створюють «справи», що відображають негативні суспільні явища, для порівняння їх зі справою, яка розглядається. Такі «справи» можуть створюватися під час вивчення проблемних ситуацій, що спонукає законодавця до дії. Законодавча історія містить чимало прикладів таких ситуацій, які використовуються розробниками та захисниками законопроекту. Тоді суди можуть аргументувати за аналогією таких «справ» на зразок того, як це робиться під час тлумачення законодавчого акта на основі попереднього прецедентного рішення 157.
<< | >>
Источник: В. БЕРНХЕМ. ВСТУП ДО ПРАВАТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США. Київ - 1999. 1999

Еще по теме 3. Аргументація прецедентннх інтерпретацій законодавчих актіва. Дедуктивна та аналогічна аргументації прецедентннхінтерпретацій:

  1. 3. Аргументація прецедентннх інтерпретацій законодавчих актіва. Дедуктивна та аналогічна аргументації прецедентннхінтерпретацій
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -