2. Подання сторонами доказів та аргументів

Поборники системи змагальності сторін у суді вважають, що єдиний шлях уникнути помилок, допущених з вини слідчого,— це перекласти відповідальність за слщство з особи, яка приймає рішення, на самі сторони.

По-перше, внаслідок проведення розслідування стороною зростає обсяг інформації для особи, яка приймає рішення. Відповідальність за збирання інформації перекладається на тих, хто найбільше зацікавлений у поданні доказів на свою користь. При цьому сторони виконують половину тієї роботи, яку мав зробити слідчий, бо вони зосереджуються лише на доказах на свою користь. По-друге, подання доказів стороною є запорукою того, що все потенційно цінне п значне в цих доказах буде використано. Самому слідчому надзвичайно важко одночасно розробити кілька повновартісних діаметрально протилежних теорій справи, а потім ще й збалансувати їх до завершення слідства. І хоч дехто непогано розуміється на цьому, ще нікому не вдавалося обстоювати і ту, і іншу позицію у спорі так успішно, як це роблять самі процесуальні сторони. Часто трапляється, що той, хто приймає рішення, визначає цінність і значущість доказів залежно від того, як він уперше ознайомився з ними. Малоймовірно, що докази, зібрані випадково, так само сильно впливають на свідомість, як докази, подані у логічному зв'язку. Можливість сторін підготувати й подати всі докази у найкращому, з погляду цих сторін, світлі нейтралізує фактор раптовості, бо слідчий чи той, хто приймає рішення, мав змогу докладно ознайомитися з доказами сторін.

Крім того, корисним є те, що перекладення тягаря розслідування і подання доказів на сторони, які беруть участь у судовому процесі, сприяє становленню неупередженості. Якщо дослідження доказу як офіційної частини матеріалів судової справи потребує публічної стадії процесу — це стосується всіх слухань справи по суті в Сполучених Штатах Америки,— то активне втручання особи, яка приймає рішення, у розслідування і подання деяких доказів не лише не допомагає, а й створює враження, що ця особа прийняла рішення ще до розгляду справи.

5 На деяких осіб, що приймають рішення, впливає система, в якій слідчий (звичайно, також член присяжних) вивчає справу й надає докази суддям, котрі мають винести рішення в цій справі. Якщо висновок розслідування правильний, то досьє, зроблене слідчим для суддів, навіть не будучи остаточним рішенням, імовірно скидатиметься на нього.

Змагальна судова система та інститут суду присяжних 87

те чи інше враження; тож особі, яка приймає рішення, навіюється погляд на доказ ще до розгляду справи, незалежно від того, свідомо це робиться чи несвідомо .