<<
>>

§ 21. Класифікація доказів та їх джерел у кримінальному процесі.

Докази як фактичні дані, відомості можуть поділятися на прямі і непрямі, обвинувальні і виправдувальні. Докази і джерела можуть бути первинними та похідними. Підставою для поділу доказів на прямі і непрямі (побічні) є їх відношення до обставини, яка підлягає доказуванню.

Прямі докази прямо вказують на цю обставину або ж на її відсутність. Непрямі (побічні) докази, як і прямі, також мають важливе значення, але користуватися ними складніше. Треба, щоб вони були тісно взаємопов‘язані, створювали систему доказів, у якій кожний непрямий доказ був би ніби ланкою нерозривного ланцюга. Стосовно підозри, обвинувачення у вчиненні злочину, обставин, що пом‘якшують або обтяжують відповідальність, докази класифікуються на обвинувальні і виправдувальні. Обвинувальні докази вказують на те, що злочин було вчинено і саме даною особою, а також на наявність обтяжуючих відповідальність обставин. Виправдувальні ж докази свідчать, що самої події злочину не було або що дана особа до неї непричетна, або ж що є пом’якшуючи відповідальність обставини. Напр., алібі є прямим виправдувальним доказом. За джерелом одержанні відомостей про факти, характером формування джерела доказів докази і їх джерела бувають первинними і похідними. Первинні докази та їх джерела ще називають першоджерелами. Це, напр., показання свідка-очевидця, оригінал документа. Коли ж свідок дає показання з чужих слів, це – похідний доказ, причому закон вказує, що якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи мають бути допитані. Коли ж джерело повідомлених свідком даних невідоме (свідчення за чутками тощо, вони не можуть бути доказом (ч.3 ст.68 КПК). Це ж стосується показань потерпілих, підозрюваних, обвинувачених. Копія документа є похідним джерелом доказів. Звичайно, при провадженні у кримінальній справі треба намагатися користуватися першоджерелами. Але й похідні докази та джерела доказів можуть бути цінними засобами процесуального пізнання, зокрема при перевірці повноти й правильності першоджерела.
<< | >>
Источник: ОНЮА. Лекції з курсу “Кримінально-процесуальне право України”. 2011. 2011

Еще по теме § 21. Класифікація доказів та їх джерел у кримінальному процесі.:

  1. Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
  2. § 27. Класифікація доказів та їх джерел у кримінальному процесі.
  3. § 21. Класифікація доказів та їх джерел у кримінальному процесі.
  4. § 2. Класифікація доказів та їх джерел
  5. Складання процесуальних документів при провадженні досудового слідства
  6. Призначення експертизи
  7. Суспільно-політичний устрій і право в Галичині, на Північній Буковині та Закарпатті
  8. Ідеологічні засади радянсько-іранських відносин
  9. Питання 1. Види та форми здійснення контрольно-перевірочної роботи, їх сутність та задачі
  10. ЗМІСТ
  11. §3. Поняття криміналістичної ідентифікації як методу пізнання та одержання доказів при розслідуванні злочинів
  12. §1. Криміналістична характеристика крадіжок
  13. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів, пов'язаних із пожежами
  14. §2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування шахрайств, що вчиняються у сфері задоволення повсякденних потреб людини
  15. Міжнародні стандарти захисту прав осіб, які є потерпілими від кримінальних правопорушень
  16. Процесуальні права потерпілого як основа його процесуального становища
  17. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  18. Підстави і порядок перегляду судових рішень адміністративних судів за нововиявленими обставинами
  19. 4.4.2. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (ст. 311)