<<
>>

§ 25. Предмет і межі доказування у кримінальному процесі.

Предмет доказування – сукупність передбачених кримінально-процесуальним законом обставин, установлення яких необхідно для вирішення заяв і повідомлень про злочини, кримінальної справи в цілому або судової справи у стадії виконання вироку, а також для прийняття процесуальних профілактичних заходів у справі.

При провадженні попереднього слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи і суді підлягають доказуванню:

1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) ;

2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

3) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують його особу;

4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров‘я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння (ст.64);

5 ) причини та умови, які сприяли вчиненню злочину (ст.23).

Ці обставини конкретизуються в КПК стосовно справ про злочини і суспільно небезпечні діяння неповнолітніх (ст.433, 448), осіб, які захворіли після вчинення злочину на душевну хворобу або вчинили суспільно небезпечні діяння в стані неосудності (ст.417, 420). Окреслений в ст.23 і 64 предмет доказування є загальним, єдиним для всіх стадій кримінального процесу (за винятком стадії виконання вироку).

З предметом доказування тісно пов‘язане поняття меж доказування (дослідження) обставин кримінальної справи. Предмет і межі доказування співвідносяться між собою, як мета і засіб її досягнення. Межі доказування визначають глибину, ступінь дослідження обставин справи, коло, обсяг доказів і їх джерел, необхідних для цього.

Межі доказування – обсяг доказового матеріалу (доказів і їх джерел), який забезпечує надійне, достовірне встановлення всіх обставин, які входять до предмета доказування, правильне вирішення справи і прийняття процесуальних заходів для запобігання злочинам. Неправильне визначення меж доказування може потягти за собою його звуження чи безпідставне розширення. Оскільки предмет доказування і вимога закону про всебічне, повне й об‘єктивне дослідження обставин справи (ст.22 КПК) однакові як для стадії попереднього розслідування., так і для стадії судового розгляду, то в принципі і межі доказування в цих стадіях мають бути однаковими, але процесуальна діяльність має дослідницький, пошуковий характер, а також межі можуть бути визначені неточно. Ст.275 КПК “Межі судового розгляду”, за якою розгляд справ у суді провадиться тільки щодо обвинувачених і лише по тому обвинуваченню, по якому їх віддано суду, - встановлює в дійсності не межі доказування в суді, а тільки обмеження щодо осіб і діянь, які розглядаються судом і за які вони можуть бути засуджені.

<< | >>
Источник: ОНЮА. Шпагралка по кримінальному процесу України. 2011. 2011

Еще по теме § 25. Предмет і межі доказування у кримінальному процесі.:

  1. § 25. Предмет і межі доказування у кримінальному процесі.
  2. § 17. Прокурор, його завдання і повноваження у кримінальному процесі.
  3. § 19. Предмет і межі доказування у кримінальному процесі.
  4. § 1. Поняття, завдання та зміст кримінального процесу
  5. Всебічність, повнота й об'єктивність дослідження
  6. § 1. Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення. Предмет доказування
  7. § 2. Класифікація доказів та їх джерел
  8. § 3. Способи збирання, перевірки й оцінки доказів та їх процесуальних джерел
  9. § 3. Предмет, підстави і доказування цивільного позову в кримінальній справі
  10. Призначення експертизи
  11. § 1. Особливості провадження у кримінальних справах про злочини неповнолітніх
  12. §2. Методи криміналістики
  13. §1. Поняття та значення версій як методу гіпотетичного пізнання при розслідуванні злочинів