Роль індукції у діяльності правоохоронних органів
Індуктивний умовивід відіграє значну роль як у теоретичній, так і у практичній діяльності працівників правоохоронних органів. Логіка вимагає від правоохоронців чітко, грамотно, несуперечливо, відповідно до вимог законів, принципів і правил логіки будувати індуктивні міркування.
Так, індуктивний умовивід досить часто використовується у слідчій і експертній діяльності.Прикладом індуктивного умовиводу слугують подряпини на поверхні тіла, в області голіностопних і колінних суглобів, зовнішніх статевих органів, що спостерігаються у водіїв мотоциклів, що стали жертвами фронтальних зіткнень мотоциклів з перешкодами. Таким чином, в основі логічного переходу від засновків (морфологія і локалізація ушкоджень) лежить підтвердження закономірностей щодо характеру і розміщення ушкоджень водіїв мотоциклів.
При аналізі злочину як соціального явища слід нагадати, що він є певною формою діяльності або бездіяльності. Будь-який злочин залишає сліди. Ці сліди, виявлені органами дізнання і слідства, є фактами, на основі яких створюється загальна картина злочину, робиться висновок. Таким чином, відновлення цілісної картини злочину є процес індуктивний, до загального йдуть від окремих, одиничних фактів. На підставі переліку фактів, які пов’язані між собою, робиться висновок про вчинений злочин. Як уже зазначалось, повна індукція дає достовірні знання, а тому вона досить широко використовується в експертизі і судовій практиці. Досить часто під час дослідження деяких об’єктів узагальнюючі висновки можуть бути зроблені експертом тільки у формі повної індукції. Так, скажімо, якщо експерт вивчає вчинений злочин (крадіжку з квартири), то тільки на підставі усіх слідів, які залишив злочинець, він може зробити певний висновок.
Висновки за допомогою індукції мають велике значення в науці і практиці, оскільки з їх допомогою розкривається причинний зв’язок між явищами реальної дійсності.
Наведемо приклади:
У Харківській області було вчинено жорстоке вбивство літньої жінки. Кому було потрібно життя цієї бабусі? Ретельно оглянувши місце вчиненого злочину, працівники міліції помітили на дошках огорожі біля будинку ворс від в’язаного одягу. Як з’ясувалося, з жіночого мохерового шарфа. Тоді, така, здавалося б, дріб’язкова деталь стала речовим доказом у кримінальній справі і вивела на слід злочинців - двох молодих дівчат.
Резонансною подією для Харкова стала втеча із слідчого ізолятора рецидивіста Анатолія Нікітіна. За весь час свого існування ця установа на Холодній горі не знала такої НП. Пошуки бандита-втікача тривали. Надійшла інформація, що Нікітін переховується на території Харківської області. На слід злочинця вийшли несподівано. Для експертного дослідження був представлений слід пальця руки, вилучений з місця вчинення крадіжки консервації з погреба дачного будиночка. Злодій під час крадіжки був у рукавичках, але на одній з них, на пальцевій частині була дірка. Так злочинець залишив слід, гадаючи, що перестрахувався. Експертний висновок підтвердив, що крадіжку вчинив той самий втікач-рецидивіст. Подальші пошуки вивели на місце його переховування. Злочинець був затриманий.
Таким чином, правильне осмислення фактів, що добуті у процесі розслідування кримінальних справ, дає можливість уникнути, з точки зору логіки і юридичної практики, хибних висновків.
Взявши на себе відповідальність за пошук істини та торжество законності і справедливості, правоохоронці «відповідають, - зазначає В.М. Тертишник, - не тільки за свої помилкові дії, а й за неповороткість, непередбачливість, за практичну непридатність до високопрофесій- ної діяльності. Слід невтомно вдосконалювати свою майстерність, наполегливо опановувати науку встановлення істини, вчитися мистецтву роботи з доказами, набувати досвіду, тренувати інтуїцію, розвивати прозорливість. В кожному конкретному випадку шлях до істини один, а кращий дороговказ - знання, допитливість розуму, воля й досвід».
Підсумовуючи вищесказане, вкажемо на те основне завдання правоохоронців України, що полягає у розкритті злочину, активній і безкомпромісній боротьбі з будь-якими формами порушення закону, прав і свобод людини, активній боротьбі за законність, справедливість і стабільний правопорядок у суспільстві. Цілком зрозуміло, що в повному обсязі виконає це завдання той, хто оволодів знаннями, вміє правильно і логічно мислити і застосовувати ці знання на практиці.
5.8.