Тема 13: ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

1. Зміст та прояви економічного зростання. Основні засади теорії економічного зростання.

2. Модель Солоу в поясненні економічного зростання.

3. Антициклічне регулювання економіки: сутність, концепції та інструменти.

Два способи збільшення обсягів національного

виробництва

Графічна модель:

Рис. 13.1. Зростання реального Рис. 13.2. Зростання реального ВВП на умовах усунення ВВП на умовах збільшення

рецесійного розриву потенційного ВВП

Економічне зростання

1. Економічне зростання - це головний елемент економічної динаміки, який визначає траєкторію (тренд) обсягів виробництва. Іншим елементом економічної динаміки є економічні коливання (цикли).

2. Циклічність - іманентна характеристика економічного розвитку. Економічне зростання не буває односпрямованим: періоди економічного піднесення чергуються з періодами економічного спаду.

175

Основні засади теорії економічного зростання

ї.

Модель Роберта Солоу, яка була опублікована у 1956 p., є одним із найбільших досягнень теорії економічного зростання.

Модель побудована з урахуванням ідей як кейнсіанської, так і неокласичної теорій:

1) з кейнсіанської теорії запозичена функція інвестицій, обсяг яких ставиться в залежність від валового національного доходу і норми заощаджень,

2) з неокласичної теорії використано інструментарій виробничої функції

Кобба-Дугласа (див, вище)._

Передумови моделі Солоу:

1.Об’єктом моделювання слугує приватна закрита економіка, рівновага в якій

визначається за формулою: Y = С + І,

де Y - продукт (ВВП), С - споживання, І - інвестиції.

2. Цільовою функцією є зростання обсягів випуску на одного працівника, тобто зростання продуктивності праці.

Тому використовуються параметри в розрахунку на одного працюючого: продуктивність праці - у = Y ? L; капіталоозброєність - к = К ? L; інвестиції - і = I ? L.

Інші параметри:

s - норма заощаджень, яка є похідною від норми споживання, тобто s =1-с; d - норма амортизації, що відображує частку капіталу, яка щорічно зношується в процесі його використання.

3. Продуктивність праці залежить від капіталоозброєності праці.

На основі перетворення простої виробничої функції: Y = f(K, L): якщо обидві частини пітшяння ттптілити НЯ Т, ТП ПТПИМЯГМП’

Звідси виробнича функція в моделі Солоу набирає такого вигляду:

У = ?W• _Продуктивність праці (у) як цільова функція моделі_

І. Продуктивність праці (у ) залежить від капіталоозброєності працівників (к):

У = Ж

При зростанні капіталоозброєності праці її продуктивність і обсяг випуску також зростають.

II. Гранична продуктивність капіталу(МРК) - показник, що відображає, як ефективно використовується додатковий капітал та розраховується як відношення приросту продуктивності праці до приросту капіталоозброєності:

МРК = ?y ??k

Припущення:

1) існує деякий стан, в якому капітал використовується найбільш ефективно при незмінній кількості праці,

2) після досягнення цього стану подальше нарощування капіталу веде до

того, що віддача від додаткового капіталу починає знижуватися._

Висновок: при зміні кількості праці збільшується потреба у капіталі для забезпечення максимальної ефективності використання праці.

Фактори, що визначають зміну капіталоозброєності (див. Рис. 13.4):

- додаткові інвестиції (і);

- зношення капіталу (амортизація) (d);

- приріст населення темпом (п);

- технічний прогрес з темпом (g).

Математична формула приросту капіталоозброєності:

?k = і - (d + n + g)•k або ?k = s•y - (d + n + g)•k _Рівновага у моделі Солоу_

1. Стійкий (стаціонарний) стан (k*) - така ситуація в економіці, коли інвестиції на одного працюючого (і) тотожні амортизації (зношуванню) капіталу (d) з врахуванням темпу приросту населення (п) та темпу реалізації технічного ?porpecy(g ), що описується виразом: ( d + n + g ) к.

2. При досягненні (к*) економіка перебуває в стані довгострокової рівноваги, віддача від капіталу є максимальною.

3. Якщо економіка не перебуває у стані рівноваги, то вона прямує до нього.

Графічна інтерпретація залежності капіталоозброєності від усіх чинників:

Рис. 13.5. Функція капіталоозброєності в моделі Солоу

Рис. 13.5:

1 .На горизонтальній осі наведеного графіка відкладена капіталоозброєність ефективних працівників:

2. На вертикальній осі відображено інвестиції (і).

3. Лінія (s • f(k)) або ( s•y ) є кривою інвестицій, а лінія ((d + n + g) • к) -кривою граничних інвестицій.

4. к* - рівень капіталоозброєності, за якого в економіці забезпечується стійкий стан, а інвестиції дорівнюють граничній величині.

Висновки:

1) графік відображає умови рівноваги між інвестиціями (і = s•y) та зношеним капіталом з врахуванням темпу приросту капіталу та темпу реалізації технічного прогресу капіталу, що відображає рівняння:

s•y = (d + n + g)•k. Роль технічного прогресу в моделі Солоу

Роль технічного прогресу в моделі може бути відображена двома шляхами:

1) як самостійний фактор поруч з працею і капіталом.

Тоді виробнича функція матиме вид Y = A•f(K, L), де А - сукупна продуктивність факторів.

Якщо подати виробничу функцію в формі приростів відповідних змінних факторів виробництва, то темп приросту продукту визначається за формулою:

2) у вигляді збільшення використовуваних обсягів праці і капіталу, виміряних не в реальних, а в умовних ефективних одиницях, які показують, скільки реальних одиниць праці і капіталу, що мають базову продуктивність довелося б використати на виробництво товарів та послуг в разі відсутності НТП.

Приклад: припустимо, що працезберігаючий НТП має темп (g), тобто ефективність праці одного робітника (Е) зростає постійним темпом (g). Зростання ефективності праці в такому випадку аналогічне зростанню чисельності зайнятих: якщо НТП має темп g=3%, то це означає, що, наприклад, 100 працівників можуть виробити стільки ж продукції, скільки раніше виробляли 103 працівника.

Якщо робоча сила (L) зростає темпом (п), а віддача від кожної одиниці праці (Е) збільшується темпом (g), тоді загальна кількість ефективних одиниць праці (L•E) зростає темпом (n+g).

При включенні до аналізу НТП капіталоозброєність (к) являє собою капітал на одиницю праці з постійною ефективністю (k = K?L•E), а (у) - обсяг випуску на одиницю праці з постійною ефективністю (у = Y?L•E). _«Золоте правило нагромадження» в моделі Солоу_

Метою економічного зростання є не просте збільшення обсягів виробництва, а розширення доступу населення до економічних благ.

В межах моделі Солоу це завдання вирішується при розподілі створеного доходу між інвестиціями і споживанням.

При збільшенні норми заощадження можна очікувати зростання капіталоозброєності і сукупного випуску. Але при цьому необхідно досягнути такого стійкого стану, за якого величина споживання буде максимізуватися:

с* = у* - і* > max

Оскільки стійкий стан описує рівняння: і* = (d + n + g)•k*, то маємо: с* = f(k*) - (d + n + g)•k*

При встановленні максимуму будь-якої функції необхідною умовою її максимізації є рівність нулю її похідної.

f(k*) = d + n + g

де f(k*) - гранична продуктивність капіталу МРК, яка показує, на скільки збільшиться випуск при залученні додаткових інвестицій.

Стійкий рівнень капіталоозброєності, за якого досягається максимально можливий рівень споживання, називається рівнем, що відповідає Золотому правилу нагромадження, і позначається k_g*. Графічно ця ситуація відповідає випадку, коли дотична до кривої f(k*) і лінія (d + п + g)•k* є паралельними (мають однаковий кут нахилу) (див.Рис.13.6). Під Золотим правилом визначається така норма заощаджень, яка забезпечує в економіці стійкий стан із найвищим рівнем споживання.

182

_Рис. 13,6, Золоте правило нагромадження капіталу_

Рис. 13.6:

1.Існує лише одне значення стійкої капіталоозброєності, який максимізує споживання (k_g*).

2. Стійка капіталоозброєність, яка максимізує споживання, називається капіталоозброєністю за Золотим правилом, а норма заощаджень, що відповідає цим умовам, - нормою заощаджень за Золотим правилом.

Висновки:

Для досягнення стійкої капіталоозброєності за Золотим правилом потрібно забезпечити відповідний рівень заощаджень.

Якщо, наприклад, стійка капіталоозброєність менша за рівень Золотого правила, то держава має стимулювати збільшення рівня заощаджень.

Якщо, навпаки:

* *

то має реалізуватись політика, спрямована на зменшення рівня заощаджень. _Висновки та обмеження моделі економічного зростання Солоу_

Висновки:

I. Вплив нагромадження капіталу і приросту населення на економічне зростання обмежується досягненням економікою стійкого стану, а технічний прогрес є необмеженим чинником економічного зростання.

II. Оптимальною є така норма заощаджень, яка забезпечує економіці стійкий стан. Стійка капіталоозброєність, яка максимізує споживання, є капіталоозброєністю за Золотим правилом, а норма заощаджень, яка відповідає цим умовам, - нормою заощаджень за Золотим правилом.

Обмеження:

1. Функція Кобба-Дугласа, яку покладено в основу моделі, описує лише

частковий випадок поєднання праці, капіталу і НТП. Еластичність заміщення праці капіталом в ній вважається рівною одиниці, хоча в конкретній економіці ця умова майже ніколи не виконується._

2. Модель орієнтована на знаходження і аналіз стійкого стану, досягнення якого можливе лише в довгостроковій перспективі. Але в процесі руху до нього багато параметрів реальної економіки зазнають змін. Більшість змінних у моделі - норма заощаджень (s), амортизації (d), темп приросту населення (п) - задані екзогенно. Завдяки цим особливостям модель Солоу відносять до так званих «екзогенних» - обмежених ззовні, яким протиставляють ендогенні моделі, де здійснюється спроба подолати зазначені обмеження.

3. Модель не враховує багатьох факторів, що впливають на зростання -екологічних, енергетичних, інституціональних тощо. Вона побудована для закритої приватної економіки, в якій існують досконалі ринки факторів виробництва, що підвищує її деяку абстрактність.

3. Антициклічне регулювання економіки: СУТНІСТЬ, КОНЦЕПЦІЇ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Концепції антициклічного регулювання та їх характеристика

Сучасні методологічні підходи до пошуку ефективних інструментів регулювання економічного розвитку