<<
>>

6.2.1. Опис причинно-наслідкових зв’язків

1. Чинники, що впливають на фінансовий стан солідарної системи (І рівня). Ідеологія функціонування вітчизняної солідарної пенсійної системи в загальному випадку без урахування пільг та адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи може бути описана таким чином:

де- кількість пенсіонерів;- кількість платників страхових внесків; р - середня величина об’єкту справляння страхових внесків (середня заробітна плата); р2 - середня пенсія; n - страховий внесок (збір на обов’язкове державне пенсійне страхування).

У загальному випадку баланс ПФУ, який забезпечує функціонування системи І рівня, визначається так:

У випадку, коли ліва частина (6.5) (власні доходи ПФУ) менша за праву (видатки ПФУ), виникає дефіцит бюджету ПФУ, єдиним джерелом покриття якого на сьогодні є кошти держбюджету.

У зазначеному рівнянні кількість пенсіонерів можна вважати єдиною об’єктивною змінною (за умови законодавчої незмінності пенсійного віку). Решта має суб’єктивний характер, тобто потенційно підлягає регулюванню за допомогою адміністративних чи економічних важелів.

2. Парадигма запровадження системи ІІрівня. Вона передбачає, що джерелом її наповнення стане частина пенсійних внесків, які сьогодні в повному обсязі спрямовуються до ПФУ. Хоча процес переспряму- вання частини внесків матиме розтягнутий у часі характер (на момент запровадження до системи залучаються лише особи, молодші 35 років, а процент відрахування зростатиме з 2 до 7 %, тобто щорічно на 1 % протягом 6 років), у бюджеті ПФУ виникає ефект «випадаючих доходів», або «дефіцит переходу».

Нині в загальному випадку страховий внесок до ПФУ складає 35,2 % від фонду заробітної плати. Запровадження ІІ рівня пенсійного забезпечення означає, що за 5 років з моменту старту системи до дохідної частини бюджету ПФУ будуть надходити внески від фонду заробітної плати в обсязі лише 28,2 %, а 7 % спрямовуватиметься в систему ІІ рівня.

3. Опис грошових потоків. Грошові потоки з початку запровадження системи ІІ рівня розподіляються між ПФУ та Накопичувальним фондом таким чином (табл. 6.5 і 6.6).

Таблиця 6.5

Розрахунок грошових потоків до ПФУ за роками у випадку запровадження системи ІІ рівня з 2014 р.

Закінчення табл.

Таблиця 6.6

Розрахунок грошових потоків до Накопичувального фонду за роками у випадку запровадження системи ІІ рівня з 2014 р.

де NPFU - власні надходження ПФУ у і-му році; NNFг - надходження Накопичувального фонду в і-му році; PL1- загальна кількість платників страхових внесків у і-му році; PLj - кількість платників страхових внесків, яким в і-му році не виповнилосяj років; ZPdp - середньомісячна заробітна плата в і-му році.

2014 < і < 2050, 35 < j < 60.

4. Визначення кількості платників пенсійних внесків певного віку. Кількість платників внесків PLj розраховувалася таким чином. Віковий зріз населення станом на 01.01.2011 р. було проаналізовано за даними Держстату [175]. При цьому вважалося, що трудове життя молодь починає в 20 років. Пенсійний вік до 2050 р. залишиться без змін і становитиме 60 років для чоловіків і жінок.

Було встановлено, що станом на 01.01.2011 р. кількість працездатного населення становить 26881,67 тис. осіб. Кількість ефективних платників страхових внесків - 14783,84 тис. осіб.

У віковому розрізі на цю ж дату частина населення у віці до 35 років становить 10727,84 тис.

осіб, або 39,9 %.

Припущення:

1) розподіл ефективних платників страхових внесків відбувається у тій самій пропорції, тобто кількість платників, яким на 01.01.2014 р. не виповнилося 35 років, дорівнює 5898,75 тис. осіб, або 39,9 % від їх загальної кількості (14783,84 тис. осіб) [175];

2) на інтервалі 2014-2039 рр. відбувається стійке підвищення питомої ваги платників до системи ІІ рівня з 39,9 % у 2014 р. до 100 % у 2039 р. унаслідок виходу на пенсію осіб, що не беруть участі в системі ІІ рівня, з одночасним зростанням кількості учасників ІІ рівня за рахунок молоді, що вперше виходить на ринок праці. Після 2039 р. усі платники страхових внесків є учасниками системи ІІ рівня;

3) зміна питомої ваги учасників ІІ рівня в загальній кількості платників внесків має рівномірний характер. Приріст складає:

Відповідно щорічна кількість платників до системи ІІ рівня обраховується таким чином:

Припускаємо, що учасники розподілені за річними когортами рівномірно. Циклічність і смертність не враховуються внаслідок низької значущості рівня коливань і відсутності достовірної прогнозної інформації.

5. Розрахунок інвестиційного потоку. До 2039 р. інвестиційний потік дорівнює надходженням до Накопичувального фонду. Починаючи з 2040 року почнуть виходити на пенсію особи, які приєдналися до системи ІІ рівня в 2014 р. у 34-річному віці. Це означає, що з 2040 р. інвестиційний потік щорічно має зменшуватися на суму пенсійних накопичень (у т. ч. інвестиційний дохід) таких осіб (табл. 6.7).

Таблиця 6.7

Інвестиційний потік за роками

де- надходження Накопичувального фонду в г-му році; PL1 - за

гальна кількість платників страхових внесків у г-му році; PLj - кількість платників страхових внесків, яким у г-му році не виповнилося j років; Zftp - середньомісячна заробітна плата в г-му році; РГ6'0 - сума пенсійних активів (у т.

ч. інвестиційний дохід), накопичена учасниками системи ІІ рівня, які в г-му році досягли пенсійного віку (60 років).

Сума пенсійних активіву спрощеному вигляді розраховується таким чином:

де- сума пенсійних активів (у т. ч. інвестиційний дохід), накопичена учасниками системи ІІ рівня, які в г-му році досягли пенсійного віку (60 років);- середня сума індивідуальних пенсійних на копичень учасників, які в г-му році досягли пенсійного віку; .-

кількість учасників системи ІІ рівня, які в г-му році досягли пенсійного віку.

Середня сума індивідуальних пенсійних накопичень учасників визначається рекурентною формулою:

де РVp - середня сума індивідуальних пенсійних накопичень учасників; VIDR1 - процент відрахувань до системи ІІ рівня, який діє в і-му році; ZPjp - середня заробітна плата в г-му році; DOX - дохідність пенсійних активів у г-му році.

6. Визначення індивідуального середнього розміру пенсії працівника при виході на пенсію. Для однорівневої системи на всьому інтервалі до 2050 р. середній розмір пенсії визначається через коефіцієнт заміщення, який дорівнює 52 %, що відповідає рівню 2010 р. Отже, розмір пенсії для однорівневої системи обчислюється так:

Для дворівневої системи показник дорівнює 52 % до 2039 р. включно, після чого знижується із 45,24 % у 2040 р. до 42,64 % у 2050 р. Це пояснюється тим, що до 2039 р. на пенсію виходитимуть працівники, які не є учасниками ІІ рівня.

Отже, вони перераховують пенсійні внески до ПФУ в повному обсязі. Тому коефіцієнт заміщення має залишатися на рівні 2011 р., щоб не передбачати погіршення життєвого рівня цієї когорти.

Починаючи з 2040 р. на пенсію виходитимуть учасники системи ІІ рівня, які робитимуть внески до Накопичувального фонду. Отже, коефіцієнт заміщення із солідарної системи для цієї когорти після 2040 р. має пропорційно знижуватися, виходячи з кількості років участі в солідарній і накопичувальній системах. При цьому один рік участі в солідарній системі обраховується з коефіцієнтом 1,35, а в накопичувальній - 1,08. Отже, коефіцієнт заміщення на інтервалі 2040-2050 рр. обраховується так:

де- коефіцієнт заміщення для і-го року; Y£ - кількість років участі в солідарній системі; Y. - кількість років участі в накопичувальній системі; 1,35 - оцінка одного року страхового стажу в солідарній системі; 1,08 - оцінка одного року стажу в накопичувальній системі; 0,52 - коефіцієнт заміщення на рівні 2011 р.; 40 - кількість років участі в пенсійній системі.

Особи, які виходитимуть на пенсію після 2039 р., отримають пенсію, що складається з двох частин:

де- сумарна пенсія із солідарної та накопичувальної систем;

- солідарна складова пенсії; PENS. - накопичувальна складова

пенсії.

Пенсія із солідарної системи PENSc обраховується як середня заробітна плата в і-му році, помножена на коефіцієнт заміщення, значення якого зменшується з 45,24 % у 2040 р. до 42,64 % у 2050 р.:

де- солідарна складова пенсії;- середня заробітна плата в

році виходу на пенсію;- коефіцієнт заміщення для і-го року.

Пенсія з накопичувальної системи, із врахуванням середньої тривалості життя на пенсії, яка дорівнює 9 рокам (або 108 місяцям), розраховується так:

де- пенсія з накопичувальної системи;- середня сума

пенсійних накопичень особи, яка в і-ому році досягає пенсійного віку.

7. Обрахування балансу Пенсійного фонду України. Баланс ПФУ обраховується як різниця між дохідною та видатковою частинами у відповідному році:

де- баланс ПФУ в ї-му році- доходи ПФУ в ї-му році;

- видатки ПФУ в і-му році.

Доходи ПФУ в і-му році обраховуються відповідно до табл. 6.5. Видатки ПФУ в і-му році обраховуються так:

де VPFU - видатки ПФУ в г-му році;- кількість платників пен сійних внесків, яким у 2014 році не виповнилося 35 років; к'зам - коефіцієнт заміщення в г-му році; OTR1 - загальна кількість пенсіонерів у г-му році.

Логіка (6.16) полягає в такому. До 2039 р. включно пенсіонерами є особи, які не були учасниками системи ІІ рівня («старі» пенсіонери). Отже, за умовами дослідження вони отримують і в подальшому отримуватимуть пенсію з коефіцієнтом заміщення 52 %.

У 2040 р. до них приєднуються працівники першої річної когорти, що у 2014 р. приєдналися до системи ІІ рівня, не досягнувши 35-річного віку - «нові» пенсіонери (усього у складі цієї вікової групи нараховується 15 річних когорт).

Припускаємо, що учасники розподілені за річними когортами рівномірно. Циклічність і смертність не враховуються. Тоді сумарна кількість «нових» пенсіонерів у г-му році обраховується як:

Як учасники системи ІІ рівня вони отримують пенсію з коефіцієнтом заміщення для г-го року (6.11), а не 52 %, як «старі» пенсіонери. Щорічно до складу «нових» пенсіонерів додається одна річна когорта.

Кількість «старих» пенсіонерів обраховується як загальна кількість за мінусом «нових» пенсіонерів, а саме:

6.2.2. Результати моделювання

Дослідження проводилося за чотирма основними сценаріями. Для кожного з них досліджувалося чотири варіанти інвестування пенсійних накопичень у реальний сектор економіки (рис. 6.7). При інвестуванні пенсійних накопичень у реальний сектор економіки досліджуються такі чотири варіанти функціонування пенсійної системи:

• солідарна система існує в однині, загальнообов’язкова накопичувальна складова не запроваджується (інвестиції в реальний сектор економіки з пенсійної системи дорівнюють нулю);

• загальнообов’язкова й накопичувальна складові існують паралельно. Пенсійні активи Накопичувального фонду повертаються до солідарної системи в повному обсязі (інвестиції в реальний сектор економіки з пенсійної системи дорівнюють нулю);

• загальнообов’язкова й накопичувальна складові існують паралельно. Пенсійні активи Накопичувального фонду повертаються

Рис. 6.7. Основні сценарії дослідження

до солідарної системи в обсязі 50 % (інвестиції в реальний сектор економіки дорівнюють 50 % пенсійних активів Накопичувального фонду);

• загальнообов’язкова й накопичувальна складові існують паралельно. Пенсійні активи Накопичувального фонду в повному обсязі спрямовуються на інвестиції в реальний сектор економіки (кошти на покриття дефіциту бюджету ПФУ не спрямовуються).

Аналізувалися чотири основних показники динаміки ВВП, заробітної плати, пенсій і дефіциту Пенсійного фонду України.

В усіх випадках припускалося, що інфляція (індекс споживчих цін) протягом 2011-2050 рр. лінійно зменшується відповідно з 8 до 5 %, а дефлятор ВВП - з 15 до 7 та 5 % для оптимістичного та песимістичного сценаріїв. Дохідність інвестицій дорівнює інфляції.

При розрахунках з інвестуванням або при збільшенні частки оплати праці у випуску, тобто номінальної заробітної плати, дефлятор ВВП збільшується згідно з розрахунковими коефіцієнтами чутливості з урахуванням зменшувальної віддачі від інвестицій [172].

1. Частка оплати праці у випуску на інтервалі до 2050р. залишається незмінною на рівні 2011 р. і дорівнює 22 % (а = const).

1.1. Припускається, що на інтервалі до 2050 р. діють такі макропо- казники (оптимістичний сценарій):

• дефлятор ВВП лінійно зменшується до 7 % у 2050 р.;

• темпи зростання економіки внаслідок циклічності складають 6 % (до 2025 р.) та 4,5 % (до 2050 р.) відповідно.

Аналіз динаміки ВВП за чотирма варіантами функціонування пенсійної системи (рис. 6.8) дозволяє стверджувати таке.

Рис. 6.8. Динаміка ВВП (оптимістичний сценарій, а = const)

Спрямування активів Накопичувального фонду в повному обсязі до держбюджету з метою подальшої ліквідації дефіциту бюджету ПФУ (покриття «випадаючих доходів») вихолощує пенсійну реформу в частині прискореного зростання ВВП. Цілком логічно динаміка ВВП для однорівневої пенсійної системи та дворівневої при І=0 % співпадають.

Натомість підвищення частки пенсійних активів Накопичувального фонду, спрямованих на інвестиції до реального сектору економіки, здатне забезпечити мультиплікативне зростання ВВП порівняно з однорівневою пенсійною системою. Так, спрямування 50 % активів Накопичувального фонду до реального сектору забезпечує зростання ВВП у 2050 р. на 16,0 %. Відповідно 100-відсоткове інвестування додає ВВП 33,2 % порівняно з однорівневою системою.

Отже, доходимо висновку, що збільшення обсягів активів Накопичувального фонду, спрямованих на інвестиції до реального сектору веде до прискореного економічного зростання.

Аналогічних висновків можна дійти щодо динаміки заробітної плати (рис. 6.9).

Рис. 6.9 Динаміка заробітної плати (оптимістичний сценарій, а = const)

Як і у випадку з ВВП, динаміка заробітних плат для однорівневої системи та дворівневої при І=0 % співпадають. Варіювання обсягу інвестицій активів Накопичувального фонду від 0 до 100 % забезпечує додаткове збільшення заробітної плати у 2050 р. від 0 до 33,2 %.

Окремо підкреслимо, що інвестування активів Накопичувального фонду в реальний сектор приводить до зростання заробітних плат усіх категорій працівників, у т. ч. й осіб, які не беруть участі в системі ІІ рівня.

Динаміку пенсій за чотирма варіантами функціонування пенсійної системи наведено на рис. 6.10.

На відміну від динаміки ВВП і заробітних плат, динаміка пенсій для однорівневої системи та дворівневої при І=0 % не співпадають. Це пояснюється наявністю інвестиційного доходу на пенсійні накопичення у системі ІІ рівня. Однак перевищення пенсій у дворівневій системі при І=0 порівняно з однорівневою у 2050 р. є незначним (різниця складає лише 0,9 %). Натомість аналогічний показник для дворівневої системи при І=50 % дорівнює 16,0 %, а при І=100 % - 32,2 %.

Окремо зосередимо увагу на тому факті, що запровадження системи ІІ рівня з інвестуванням пенсійних накопичень у реальний сектор

Рис. 6.10. Динаміка пенсій (оптимістичний сценарій, а = const)

економіки спричинить підвищення пенсій для всіх категорій працівників, у т. ч. і для учасників виключно солідарної системи.

Крім того, перевищення дохідності інвестування на 1 п. п. понад інфляцію забезпечує зростання пенсій у 2050 р. до 34,4 п. п. за 100- відсоткового та до 18,0 % за 50-процентного інвестування в реальний сектор економіки.

Проаналізуймо динаміку бюджету ВВП в абсолютних цифрах (рис. 6.11).

Цілком очікувано, в усіх випадках дефіцит бюджету ПФУ зростає. Але звертає на себе увагу той факт, що, починаючи з 2040 р., показник для однорівневої системи випереджає показник для дворівневої при І=0. Факт пояснюється тим, що у 2040 р. пенсійного віку сягає перша річна когорта, яка приєдналася до системи ІІ рівня в 2014 р. Для цієї категорії діє понижений коефіцієнт одного року стажу в пенсійній системі (1,08), тобто система І рівня, починаючи з 2040 р., поступово «розвантажується».

Проте, на думку автора, динаміка бюджету ПФУ в абсолютних цифрах не дає повного уявлення про наслідки запровадження системи ІІ рівня. Тому насамкінець динаміку дефіциту бюджету ПФУ проаналізуймо не в абсолютних цифрах, у а відсотках до ВВП (рис. 6.12). Як і при аналізі абсолютних цифр, дефіцит бюджету ПФУ відносно до ВВП має негативну динаміку. Вона частково пом’якшується у варіанті І=0 %.

Рис. 6.11. Динаміка бюджету ПФУ в абсолютних цифрах (оптимістичний сценарій, а = const)

Рис. 6.12. Динаміка бюджету ПФУ у % до ВВП (оптимістичний сценарій, а = const)

Украй важливо, на думку автора, що дефіцит бюджету ПФУ у варіанті І=50 % навіть трохи нижчий, ніж за однорівневої пенсійної системи, хоча зарплати й пенсії на 16 % більші.

1.2. Припускається, що на інтервалі до 2050 р. діють такі макропо- казники (песимістичний сценарій):

• дефлятор ВВП лінійно зменшується до 5 % у 2050 р.;

• темпи зростання економіки внаслідок циклічності складають 4 % (до 2025 р.) та 3,5 % (до 2050 р.) відповідно.

За песимістичного сценарію розвитку національної економіки характер впливу запровадження системи ІІ рівня на макроекономічні показники залишається тим самим, як і за оптимістичного сценарію (див. рис. 6.8 - 6.12). Однак ступінь впливу системи на ВВП, заробітні плати, пенсії та фінансовий стан ПФУ суттєво різняться (табл. 6.8).

Додатково зауважимо, що за песимістичного сценарію перевищення дохідності інвестування на 1 п. п. понад інфляцію забезпечує зростання пенсій у 2050 р. до 51,4 п. п. за 100-відсоткового та до 45,5 % за 50-процентного інвестування в реальний сектор економіки.

2. Частка оплати праці на інтервалі до 2050р. зростає з 22 до 28 % (а = var). За обох сценаріїв характер впливу системи ІІ рівня на основні соціально-економічні показники для варіантів а = const і а = var є аналогічним (змінюється лише ступінь впливу).

Ступінь впливу запровадження системи ІІ рівня на макроекономічні показники до 2050 р. (а = const)

Таблиця 6.8

Показник Оптимістичний сценарій
Однорівнева

система

Дворівнева система
І=0 % І=50 % І=100 %
ВВП (млрд грн) 324846,1 324846,1 376762,3 432728,2
приріст %* 0 0 16,0 33,2
з/п (тис. грн) 749,8 749,8 869,6 998,7
приріст %* 0 0 16,0 33,2
пенсія (тис. грн) 389,9 393,3 452,1 515,7
приріст %* 0 0,9 16,0 32,2
дефіцит бюджету ПФУ 29027,1 25371,4 33594,5 43372,0
приріст %* 0 -12,8 15,5 49,1
дефіцит бюджету ПФУ/ ВВП 8,96 7,81 8,92 10,02

Закінчення табл.

Показник Песимістичний сценарій
Однорівнева

система

Дворівнева система
І=0 % І=50 % І=100%
ВВП (млрд грн) 60618,9 60618,9 71088,4 82139,5
приріст %* 0 0 17,3 35,5
з/п (тис. грн) 140,5 140,5 164,7 190,2
приріст %* 0 0 17,2 35,3
пенсія (тис. грн) 73,1 81,7 94,1 107,2
приріст %* 0 11,8 28,7 46,6
дефіцит бюджету ПФУ 5453,5 4755,2 6362,3 8259,3
приріст %* 0 -12,8 16,7 51,5
дефіцит бюджету ПФУ/ ВВП 9,0 7,84 8,95 10,06

*До однорівневої системи

Однак за сценарію а = var абсолютні показники зростання значно випереджають сценарій а = const. Так, у 2050 р. ВВП при І=100 % становитиме 607815,7 млн грн проти 432728,2 млрд грн відповідно. У відносних показниках аналогічно: відсоток зростання ВВП при І=100 % у 2050 р. відносно однорівневої системи дорівнює 38,1 % при а = var проти 33,2 % при а = const.

У цілому слід констатувати, що зміна обраних показників (ВВП, заробітна плата, пенсія та дефіцит бюджету ПФУ) за оптимістичного сценарію розвитку економіки має аналогічний характер, але у випадку а = var відрізняються більшою динамічністю.

У цьому варіанті все зазначене залишається справедливим, тобто при а = var оптимістичний і песимістичний сценарії відрізняються лише ступенем інтенсивності зміни показників, що досліджуються в табл. 6.9.

Отже, запровадження системи ІІ рівня по-різному впливатиме на показники соціально-економічного стану. Безумовно, позитивний вплив слід очікувати на ВВП, заробітні плати й пенсії. Разом з тим вплив запровадження системи на баланс ПФУ є неоднозначним (за деяких варіантів позитивним, за інших - негативним). Така невизначеність робить нагальною необхідність комплексної оцінки впливу запровадження системи ІІ рівня на економічну безпеку держави.

Ступінь впливу запровадження системи ІІ рівня на макроекономічні показники до 2050 р. (а = var)

Таблиця 6.9

Показник Оптимістичний сценарій
Однорівнева

система

Дворівнева система
І=0 % І=50 % І=100 %
ВВП (млрд грн) 440258,5 440258,5 515882,8 607815,7
приріст %* 0 0 17,2 38,1
з/п (тис. грн) 1357,1 1357,1 1590,1 1873,3
приріст %* 0 0 17,2 38,0
пенсія (тис. грн) 705,7 690,9 803,4 939,5
приріст %* 0 -2,1 13,8 33,1
дес

ПФ

)іцит бюджету [>У 52661,6 45918,6 61430,6 81360,0
приріст %* 0 -12,8 16,7 54,5
дес

ПФ

іцит бюджету У/ВВП 11,96 10,43 11,91 13,39

Показник Песимістичний сценарій
Однорівнева

система

Дворівнева система
І=0 % І=50 % І=100 %
ВВП (млрд грн) 83325,2 83325,2 98585,0 110353,2
приріст %* 0 0 18,3 32,4
з/п (тис. грн) 257,6 257,6 304,6 340,8
приріст %* 0 0 18,3 32,3
пенсія (тис. грн) 134,0 141,3 164,8 181,8
приріст %* 0 5,5 23,0 35,8
дес

ПФ

іцит бюджету У 9994,8 8715,0 11767,1 14803,1
приріст %* 0 -12,8 17,7 48,1
дес

ПФ

іцит бюджету У/ВВП 11,99 10,46 11,94 13,41

*До однорівневої системи

6.3.

<< | >>
Источник: Коваль О.П.. Перспективи впровадження загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи в Україні: вплив на економічну безпеку : монографія / О. П. Коваль. - К. : НІСД,2012. - 240 с.. 2012

Еще по теме 6.2.1. Опис причинно-наслідкових зв’язків:

  1. § 4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільне небезпечними наслідками
  2. Дисоціативні розлади (істеричний психоз).
  3. Зобов’язання за квазідоговорами.
  4. 1.3. Основні положення загальної теорії правової системи 1.3.1. Правова система як підсистема суспільства 1.3.1. Правова система як підсистема суспільства
  5. 1.3.2. Поняття правової системи суспільства та її структура 1.3.2. Поняття правової системи суспільства та її структура
  6. 2. Причинний зв'язок у справах про недбалість
  7. Моральний егоцентризм.
  8. Особливості емоційного розвитку.
  9. Критерії обдарованості
  10. Національні релітії
  11. Образи і сценарії майбутнього.
  12. Теоретико-методологічні засади
  13. Теоретичні засади та методи дослідження
  14. Основи формального узагальнення та аналізу фінансових потоків
  15. 6.2.1. Опис причинно-наслідкових зв’язків