ОЦІНКА ВПЛИВУ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ІІ РІВНЯ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ
На сьогодні існує офіційна методика розрахунку рівня економічної безпеки України [87]. З-поміж інших індикаторів, що використовуються вказаною методикою, є група індикаторів стану соціальної безпеки України, яка складається з 14 одиниць.
З-поміж них лише один індикатор опосередковано характеризує таку соціально важливу сферу, як пенсійне забезпечення - відношення мінімального розміру пенсії за віком до прожиткового мінімуму.На думку автора, вказана методика в пенсійному аспекті має щонайменше дві вади:
• вплив пенсійної системи, яка, з-поміж іншого, є складовою частиною фінансової системи держави, не може бути описаний лише одним індикатором. Достатньо згадати, що бюджет ПФУ є зіставним з Державним бюджетом України. Планові дотації й кошти на покриття дефіциту бюджету ПФУ сягають 20 % держбюджету. Отже, фінансовий стан ПФУ є безумовним чинником економічної безпеки України.
Разом з тим пенсійні інвестиції є, як було встановлено вище, чинником економічного розвитку країни;
• існуючий індикатор не є інформативним показником через невизначеність його застосування. В економічному контексті мінімальний розмір пенсії та прожитковий мінімум є не більш ніж певними (соціальними) орієнтирами. Вони можуть відігравати роль своєрідних граничних значень, але їх використання в жодному разі не може відобразити повну картину впливу стану пенсійної системи на економічну безпеку країни.
Крім того, існуюча методика має певні недоліки, які ускладнюють її використання. Наприклад, штучне огрубіння нормалізованого показника в діапазоні оптимальних значень (прирівнювання до 1) та за межами порогових значень (прирівнювання до 0), що призводить до зникнення частини інформації; визначення середньоарифметичного значення інтегрального індексу, розрахованого за різними масштабними діапазонами, що еквівалентно складанню правильних дробів не приводячи їх до спільного знаменника.
Отже, для повної, неупередженої та всебічної оцінки впливу стану пенсійної системи на рівень економічної безпеки України вважаймо за необхідне запропонувати такі індикатори.
1. Частка пенсій у ВВП. Індикатор має відображати процент ВВП, що підлягає перерозподілу через пенсійну систему. Індикатор є дести-
мулятором. Обраховується як відношення щорічних сукупних видатків ПФУ до ВВП:
де
- сукупні видатки ПФУ у і-му році, VVP - ВВП в і-му році.
2. Частка оплати праці у випуску продукції. Індикатор є стимулятором. Обраховується як відношення показника в і-му році до оптимального:
де
- частка оплати праці у випуску продукції в і-му році, (оптимальне значення показника) [173].
3. Співвідношення дефіциту бюджету ПФУ до ВВП. Індикатор має відображати частку ВВП, що йде на покриття дефіциту бюджету ПФУ. Індикатор є дестимулятором. Обраховується як відношення дефіциту бюджету ПФУ до ВВП:
де „
- бюджет ПФУ в і-му році, VVP - ВВП в і-му році.
4. Рівень ефективності впливу системи ІІ рівня на заробітну плату. Індикатор має відображати вплив пенсійних інвестицій на статки працівників. Індикатор є стимулятором. Обраховується як відношення середніх зарплат однорівневої та дворівневої систем:
де і
- середня заробітна плата в і-му році,
- середня заро
бітна плата для однорівневої пенсійної системи в і-му році.
5. Рівень ефективності впливу системи ІІ рівня на пенсії. Індикатор має відображати вплив пенсійних інвестицій на статки пенсіонерів. Індикатор є стимулятором. Обраховується як відношення середніх пенсій однорівневої та дворівневої систем:
201
де
- середня пенсія в г-му році,
- середня пенсія
для однорівневої пенсійної системи в г-му році.
Зазначені індикатори доцільно об’єднати в окрему групу індикаторів пенсійної безпеки у складі індикаторів стану економічної безпеки України. Нормування індикаторів рівня економічної безпеки та її складників слід здійснювати за максимальними для індикаторів-стимулято- рів і мінімальними для індикаторів-дестимуляторів значеннями динамічного ряду множини індикаторів з деяким упередженням (унорм), що дозволяє утримувати нормовані значення індикаторів у заданому діапазоні (0,1) [152]. Зважаючи на те, що з-поміж індикаторів є дестиму- лятори К1 та К3, нормування проводилося за таким алгоритмом:
Нормувальні, порогові та оптимальні значення індикаторів стану пенсійної безпеки наведено у табл. 6.10.
Таблиця 6.10
Нормувальні, порогові та оптимальні значення індикаторів стану пенсійної безпеки
| Індикатор | К1 | К2 | К3 | К4 | К5 |
| Статус | а О н сч & в н о 0) п | Стимулятор | О н о? 4 4 К н о О) п | Стимулятор | Стимулятор |
| Нижній поріг, унпор | 0,15 | 0,58 | 0,10 | 1,00 | 1,00 |
| Нижня норма, унопт | 0,16 | 0,65 | 0,05 | 1,20 | 1,20 |
| Верхня норма, увопт | 0,18 | 0,75 | 0,03 | 1,80 | 1,80 |
| Верхній поріг, увПор | 0,2 | 1,00 | 0,02 | 2,00 | 2,00 |
| Нормувальне значення | 0,15 | 1,00 | 0,03 | 2,00 | 2,00 |
Для визначення вагових коефіцієнтів використовувалася модель головних компонент.
Побудова моделі головних компонент здійснювалася за допомогою пакета «Статистика».Інтегральний (узагальнений) показник розраховувався методом «зважених сум», який являє собою адитивну форму інтегрального показника (К), за формулою:
Значення інтегрального індикатора пенсійної безпеки на рис. 6.13-6.16.
Рис. 6.13. Значення інтегрального індикатора пенсійної безпеки для однорівневої системи за оптимістичного сценарію, а = const
Рис. 6.14. Значення інтегрального індикатора пенсійної безпеки для дворівневої системи, І=0 % за оптимістичного сценарію, а = const
Рис. 6.15. Значення інтегрального індикатора пенсійної безпеки для дворівневої системи, І=50 % за оптимістичного сценарію, а = const
Рис. 6.16. Значення інтегрального індикатора пенсійної безпеки для дворівневої системи, І=100 % за оптимістичного сценарію, а = const
Результати розрахунків дозволяють дійти таких висновків.
1. Загальна динаміка інтегрального індикатора пенсійної безпеки може бути охарактеризована таким чином. На періоді до 2023 р. спостерігається зростання показника, обумовлене позитивною зміною коефіцієнта системного навантаження внаслідок пенсійної реформи 2011 р. У 2024 р. дія ефекту підвищення пенсійного віку для жінок закінчується, отже, у подальшому спостерігаємо стійке зниження індикатора пенсійної безпеки: 2033 р. він виходить з оптимального коридору й наближається до нижнього порогового значення, а 2050 р. може перетнути його з такою тенденцією до подальшого зниження.
2. Запровадження системи ІІ рівня не змінює загальної динаміки показника на висхідній хвилі (до 2023 р.) Разом з тим інтенсивність зростання індикатора змінюється зворотнопропорційно: чим більше активів Накопичувального фонду спрямовується на інвестиції, тим більше дефіцит бюджету ПФУ, а отже, тим повільніше зростає значення індикатора.
При І=100 % збільшення дефіциту ПФУ майже повністю нівелює позитивний ефект від збільшення пенсійного віку для жінок.3. За сценарію І=50 % значення інтегрального показника пенсійної безпеки в 2048 р. стабілізується з подальшою зміною динаміки на позитивну. За сценарію І=100 % така зміна відбувається в 2046 р. За сценарію І=100 % загальний рівень просідання показника в коридорі між нижніми пороговим і оптимальним значеннями менше, ніж за сценарію І=50 %.
4. Динаміка інтегрального показника пенсійної безпеки для усіх трьох сценаріїв дворівневої системи дає підстави припустити, що показник не вийде за межу нижнього порогового значення. Тоді як для сценарію однорівневої системи може бути справедливим зворотне припущення: після 2050 р. індикатор з великою ймовірністю вийде за межу нижнього порогового значення.