<<
>>

46. Філософська думка у Києво-Могилянській академії (КМА)

КМА заснована Петром Могилою (1632), де вперше в Україні філософію викладали окремо від теології. Видатні професори КМА розуміли філософію як систему дисциплін чи всіх наук, покликаних віднайти істину, причини речей, даних людині Богом, а також як дослідницю життя й доброчесності.

1. проблема пошуку істини: істина ототожнювалась з вищим буттям, тобто з Богом, якого називали творящою природою. І. Гізель описує процес пізнання відповідно до поширеної у схоластиці теорії образів: речі зовнішнього світу посилають органам чуття чуттєві образи, які стають "закарбованими образами". Діючи на органи чуття вони викликають відчуття, внаслідок чого закарбований образ стає відображення. В свою чергу відображений образ, що містить певну інформацію про річ стає об’єктом діяльності внутрішнього чуття, що є наступним етапом пізнання зовнішнього світу. Згодом теорія образів була заперечена. Г. Кониський вважав, що відчуття виникають в органах чуття внаслідок модифікації анімальних духів, яка відбувається або в результаті безпосередньої дії об'єктів, або спричиняється субстанціональними потоками. Ця концепція мала на меті усунення зайвих проміжних ланок між об'єктом і суб'єктом сприйняття. Отже, здобуття істини мислилося як результат складного процесу пізнання, здійснюваного на двох рівнях - чуттєвому і раціональному. Важливим джерелом пізнання вважали чуттєвий досвід. Прокопович визнаючи чуттєвий досвід велику роль віддавав спогляданню. Досвід і споглядання є основа вченого. У курсі філософії вже відчутні елементи емпіризму. Предметом істинного пізнання вважає те загальне, що повторюється, тотожне в речах, що відтворюється в поняттях. Сутність методу пізнання визначає як спосіб віднайдення невідомого через відоме і вважає, що розробкою такого вміння, способу або методу пізнання має займатися логіка. 2. матерія і форма: згідно з цим вченням, в основі всього існуючого в світі лежить певний субстрат, що завдяки привнесенню форми перетворюється у ту чи іншу річ: матерія в якийсь певний час була створена Богом; вона є єдиний і універсальний субстрат всіх конкретних тіл; матерії притаманна внутрішня активність, саморух; матерія вічна, не народжується і не знищується після акту творіння; небесні і земні тіла побудовані з однієї і тієї ж матерії; матерія завжди знаходиться в русі. 3.
Серед натурфілософських проблем значна увага приділялася проблемі руху. . Рух розумівся як зміна певного кінцевого стану: природний рух — до відповідного даному тілові стану спокою, а вимушений — до цільового прагнення двигуна. За такого підходу рух розумівся як взаємодія протилежностей. У філософських курсах академії з'являється механістичне розуміння руху як взаємного переміщення ототожнюваних з матерією тіл, що відбувається за встановленими Богом законами. Рух є універсальною (атрибутивною) характеристикою матерії. 4. Простір і час: простір мислився невід'ємним від речей і середовища, а час як послідовна тривалість кожної речі (внутрішній час). Професори КМА обґрунтували ідею невіддільності простору і часу від природних тіл, заперечували існування порожнечі. 5. проблема етики: Етика поділялась на теоретичну й практичну. займалася обгрунтуванням ролі людини в світі, розглядала проблеми сенсу життя, свободи волі, міри відповідальності за свої вчинки. Друга вказувала на шляхи й способи влаштування особистої долі, досягнення щастя, розробляла систему виховання відповідно до уявлень про досконалу людину. 6. Сенс життя полягає у творчій праці, спрямованій на власне й на громадське добро. При цьому можливість досягнення людиною щастя перебуває у стані компромісного поєднання задоволення прагнень і потреб різних частин душі, тобто тілесних і духовних. 7. Проблема волі і розуму: визнаючи свободу волі, вони пріоритетного значення надавали переважно розумові, який здійснює моральний вплив на волю, даючи їй різні варіанти вибору між добром і злом. Вчені КМА зробили значний внесок у розвиток філософії права.

<< | >>
Источник: Відповіді з Філософії. 2017

Еще по теме 46. Філософська думка у Києво-Могилянській академії (КМА):

  1. 22. Філософські традиції Києво-Могилянської Академії
  2. 28) Філософська думка Київської Русі.
  3. Закон УкраїнськоїДержави про заснування Української Академії наук[138] (1918p.)
  4. ИНТРУЗИВНЫЕ ПОРОДЫ НИЖНЕГО ПРОТЕРОЗОЯ (?), СВЯЗАННЫЕ С АНАЛОГАМИ МИХАЙЛОВСКОЙ СЕРИИ КМА ,
  5. СУПЕРКРУСТАЛЬНЫЕ ОБРАЗОВАНИЯ НИЖНЕПРОТЕРОЗОЙСКОГО (?) ВОЗРАСТА - АНАЛОГИ МИХАЙЛОВСКОЙ СЕРИИ КМА МЕТ АБАЗ ИТОВ УКРАИНЫ
  6. Вибрання на Києво-Печерську архімандрію Вуяхевича. Лист ченців
  7. 60. Софійний та епістемний способи філософського мислення
  8. 5. Структура філософського знання.
  9. 3. Філософська методологія глобалістського мислення
  10. 7. Усталені методи філософського пізнання.
  11. 3. Особливості та структура філософського знання.
  12. 21. Сучасна філософська антропологія.