5. Структура філософського знання.
Оскільки філософія покликана перш за все надати людині найперші орієнтири для її життєвого самовизначення, то структура філософського знання визначається виділенням тих сфер реальності, спираючись на які людина(і філософія) може такого роду орієнтири виділити, позначити та дослідити.
Відповідно до цих сфер формуються і основні філософські дисципліни або основні розділи філософії.Сфери реальності, Структура філософського знання, Онтологія, Натурфілософія Природа, світ, космос, Космологія, Соціологія, Соціальна філософія, Філософія історії, Культурологія, Суспільство та суспільна теорія , Етнофілософія, Філософська антропологія, Антропософія Структурна антропологія, Сама людина з її особливостями, здібностями, властивостями Соціобіологія, Логіка, Гносеологія, Етика, Естетика, Філософія релігії, Філософія права, Історія філософії, Сфера духовних або інтелектуальних процесів(сфера свідомості), Ноологія , На основі осмислення природи, світу виникають та формуються онтологія, натурфілософія, космологія(або космогонія). На основі вивчення та осмислення суспільства та суспільної історії виникають соціологія, соціальна філософія, філософія історії, культурологія, етнофілософія(або філософія етносу). Філософське осмислення людини приводить до формуваннятаких філософських дисциплін, як філософська антропологія(на відміну від просто антропології– науки, що відокремилась від археології і що спрямована на вивчення особливостей будови та проявів людини як реального, матеріального об’єкта), інколи– антропософія; в наш час до дисциплін цього напряму інколи зараховують структкрну антропологію та соціобіологію. І, на основі вивчення та осмислення свідомості, духовного життя людини виникає цілий комплекс філософських наук про духовні явища та процеси. Комплекс цих дисциплін є найбільшим у порівнянні із попередніми філософськими дисциплінами, і це зумовлено тим, що філософія постає самоусвідомленою, рефлексивною думкою, думкою, що сама утримує себе у стані актуальної дії та у стані безперервної тривалості, сюди входять логіка, гносеологія(чи епістеміологія), етика, естетика, філософія релігії, філософія права, історія філософії.
Уже з характеристики структури сучасного філософського знання випливає висновок, що
філософія є частиною культури і виконує важливі функції у розвитку суспільства.