7. Усталені методи філософського пізнання.
Метод(від грец. -шлях дослідження чи пізнання) - це спосіб побудови та обґрунтування системи філософських та наукових знань, сукупність прийомів і операцій, за допомогою яких здобувається нове знання.
Кожна наука, кожна форма освоєння дійсності має свої методи. Найбільш відомі методи філософського пізнання: метафізика, діалектика, історизм, позитивізм, герменевтика, реконструкція, деконструкція. Діалектика- метод філософського дослідження, при якому речі, явища розглядаються гнучко, критично, послідовно з врахуванням їх внутрішніх протиріч, змін, розвитку, причин і наслідків, єдності і боротьби протилежностей.Метафізика— метод, протилежний діалекціку, при якому об'єкти розглядаються:
•відособлено, як самі по собі (а не з точки зору їх взаємозв'язаної) ;
•статично (ігнорується факт постійних змін,самору ху,розвитку);
•однозначно (ведеться пошук абсолютної істини, не приділяється уваги протиріччям,не усвідомлюється їх єдність). Історизм, принцип підходу до дійсності як до такої, що розвивається в часі. Припускає розгляд об'єкта як системи, закономірностей його розвитку.
Позитиві?зм— парадигмальна гносео-методологічна установка, відповідно до якої позитивне знання може бути отримане як результат суто наукового(не філософського) пізнання; програмно-сцієнтистський пафос полягає у відмові від філософії(«метафізики») як пізнавальної діяльності, що володіє в контексті розвитку конкретно-наукового пізнання синтезуючим і прогностичним потенціалом. Герменевтика(від грец. ερµηνεύειν — тлумачити)— наука, що займається визначенням правил інтерпретації текстів.
7. Діалектика– це такий метод, який ґрунтується на основних принципах(базисна ідея):1. принцип об’єктивності(світ існує незалежно від волі і свідомості людини);2. принцип суб’єктивності(існує суттєва різниця між світом і поняттям світу.
Світ – це об’єктивно існуюче, поняття світу –те, як людина формує бачення світу);3. принцип розвитку(все у світі знаходиться в процесі змін, який має упорядкований характер);4. принцип все загальності зв’язку(все у світі знаходиться у стані взаємовідношення);5. закон взаємного заперечення кількісних дій і якісних змін(один із основних принципів діалектики. Зміни у світі відбуваються як перехід з одного стану існування до іншого, завдяки тим властивостям. Які існують в самих предметах);6. закон єдності і боротьби протилежностей(джерело розвитку– це внутрішні суперечності, а зміст розвитку– це саморозвиток);7. закон заперечення заперечення(розвиток завжди має спрямований характер і здійснюється у формі циклу чи спіралі).Діалектика як філософська теорія розвитку спирається на такі фундаментальні поняття, як зв'язок, взаємодія, відношення. Поняття зв'язку є одним із найважливіших у діалектиці. Процес пізнання завжди починається з виявлення зв'язків. І будь-яка наукова теорія ґрунтується на з'ясуванні суттєвих зв'язків. Поняття зв'язку є вихідним для розуміння універсальних(глобальних) зв'язків об'єктивної дійсності. Що таке зв'язок?
Поняття зв'язку відбиває взаємообумовленість речей і явищ, розділених у просторі і часі. Існують різноманітні зв'язки. Вони класифікуються залежно від ознак, які кладуться в основу тієї чи іншої класифікації. Наприклад, залежно від рівня організації і форм руху матерії, зв'язки можуть бути механічні, фізичні, хімічні, суспільні. Суспільні зв'язки у свою чергу можуть бути виробничі, класові, національні, родинні, групові, особисті тощо. Зв'язки можуть бути також об'єктивними і суб'єктивними, внутрішніми і зовнішніми, суттєвими і несуттєвими, простими і складними.
Еще по теме 7. Усталені методи філософського пізнання.:
- Пізнання як філософська проблема.
- Форми і методи пізнання.
- 36. Теоретичний рівень пізнання, його форми та методи
- 35. Емпіричний рівень пізнання та його методи
- §1. Поняття та значення версій як методу гіпотетичного пізнання при розслідуванні злочинів
- 13. Філософська система та метод Г. Гегеля.
- §2. Поняття криміналістичної діагностики як методу пізнання та його значення при розслідуванні злочинів
- 33. Проблема пізнання у філософії. Об’єкт і суб’єкт пізнання.
- §3. Поняття криміналістичної ідентифікації як методу пізнання та одержання доказів при розслідуванні злочинів
- 50. Провідні теорії пізнання.
- 48. Основні принципи пізнання.
- 46. Основні проблеми пізнання та їх класифікація.
- 50) Єдність чуттєвого і раціонального моментів пізнання.
- 53) Основні форми наукового пізнання (факт, проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія).
- 34. Практика, її основні форми та функції у процесі пізнання
- 3. Філософська методологія глобалістського мислення
- §1. Розслідування злочину як процес пізнання події минулого
- 49. Основні форми пізнання.
- 57. Мова як засіб комунікації та пізнання.