8. Функції філософії.
У межах цілісної структури філософії основні функції філософії взаємопов'язані і
взаємно детермінують одна одну. Розглянемо спочатку взаємний зв 'язок світоглядної і
онтологічної функцій філософії.
Онтологія(від гр. опіов— суще) — вчення про Буття,його сутність, форми, фундаментальні принципи та категорії. Термін онтологія введений в
1613р. Гоклініусом. Але ще в античній філософії були розроблені різні варіанти
онтології. Характер світорозуміння, зокрема розуміння природи і сутності людини, визначається різноманітними життєвими позиціями, установками, спрямованістю життєдіяльності людини. Це може бути фаталістична установка: природа цілком і однозначно визначає і сутність, і вчинки людини, людина приречена бути маріонеткою природних сил. Це може бути волюнтаристична установка: людина може бути вільною щодо природи, діяти за"законом" сваволі(своєї волі). Це може бути й установка Ф. Бекона: природу можна підкорити на основі і відповідно до пізнаних її законів. Проте безоглядна віра в самодостатність наукових знань таїть значну загрозу безпеці людства. За приклад може слугувати Чорнобильська катастрофа. Одна з причин(теоретичних) технологічних катастроф полягає в тому, що природничі і технічні науки вXX ст. перебувають під гіпнозом позитивістського кредо: наука сама собі філософія і жодної "метафізики" не потребує. Таким терміном, здебільшого на Заході, позначають теоретичну філософію як самостійну, раціональну галузь знання і вид світогляду. Суттєвою функцією філософії є пізнавальна. Теорія пізнання, гносеологія— розділ філософії, в якому досліджуються проблеми джерела, форм, можливостей, вірогідності та істинності пізнання. Праксеологічна функція філософії. Праксеологічний вимір філософ- ського знання пов'язаний з аналізом і узагальненням своєрідності взаємовідносин людей і природи, окремих людей і суспільства в цілому, практики наукових спостережень, експериментів.
Крім того, є великий прошарок практики окремих людей і людства в сферах діяльності, які виходять за межі раціонального. Праксеологічна функція філософії. Праксеологічний вимір філософського знання пов'язаний з аналізом і узагальненням своєрідності взаємовідносин людей і природи, окремих людей і суспільства вцілому, практичних наукових спостережень, експериментів. Суттєвою функцією філософського знання є методологічна. Ця функція полягає не лише в тому, що філософія на найвищому рівні досліджує методи наукового пізнання, визначає теоретичні основи і межі працездатності тих чи інших методів. Філософське знання методологічне за своєю природою.Аксіологічна функція. Аксіологія- вчення про цінності, філософська теорія
загальнозначущих принципів, які визначають вибір людьми напрямку їхньої діяльності, характер їх вчинків. Функція філософії в пошуках цінностей полягає не в тому, що вона дає відповіді на гострі проблеми сучасності, а в тому, що узагальнюючи практичний, інтелектуальний, і ширше духовних досвід людства, з одного боку застерігає, а з іншого пропонує. Тобто філософія несе в собі не лише знання, а й цінності.
Еще по теме 8. Функції філософії.:
- 2. Предмет філософії. Основні функції філософії.
- 2. Предмет та функції філософії.
- Границя функції. Неперервність функції. Основні теореми про границі.
- Модуль дійсного числа. Окіл точки. Поняття функції. Способи задання функції.
- Приріст функції і аргументу. Границя функції. Нескінченно малі і нескінченно великі змінні.
- 56. Соціокультурне призначення філософії ???
- 4. Історичність основного питання філософії.
- Диференціал функції 2-х змінних.
- Функції держави
- 7) Натурфілософські ідеї давньогрецької філософії.
- 3. Предмет філософії.
- 10. Особливості середньовічної філософії
- 19) Особливості сучасної філософії.
- Функції фінансів та їх характеристика
- 52. Проблема природи універсалій в середньовічній філософії
- Функції господарського договору
- 25. Проблема методу в філософії ХУ11 століття.
- 16) І. Кант – засновник німецької класичної філософії.
- Функції фінансів підприємств та їх характеристика