2. Предмет філософії. Основні функції філософії.
Філософія — особлива форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. Також під філософією розуміють форму людського мислення, теоретичну форму світогляду.
На відміну від окремих наук, що вивчають лише деякі області дійсності, предмет філософії охоплює найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнання, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї існуючої культури, її світоглядних структур. Таким чином філософія — раціональна самосвідомість людства, наслідок його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини у світі.
Література пропонує нам безліч визначень предмету філософії. Філософія визначається як теоретична частина світогляду,як методологія пізнання, як знання про світ у цілому, як форма ідеології, як наука про найзагальніші закони розвитку природи,суспільства та мислення.
З I тис. до н. е. філософія є невід’ємною складовою людської культури. Філософія – сукупний досвід духовного розвитку людства. Філософські узагальнення виникають на ґрунті осмислення результатів
пізнання, зафіксованих у різних галузях науки, а також усієї сфери суспільної свідомості (мистецтві, моралі, політиці).
До основних функцій філософії слід зарахувати світоглядну, пізнавальну (гносеологічну), методологічну, практично-діяльну,ціннісну,інтегративну. Світоглядна функція філософії полягає в тому, що вона, озброюючи людей знаннями про світ та про людину, про її місце у світі, про можливості його пізнання і перетворення, здійснює вплив на формування життєвих установ, на усвідомлення людиною цілей та сенсу життя. Пізнавальна (гносеологічна) функція полягає в тому, що вона, орієнтуючи пізнавальні прагнення людини на пізнання природи і сутності світу, природи та сутності самої людини, загальної структури світу, зв'язків і законів його розвитку, з одного боку, озброює людей знанням про світ, людину, про зв'язки і закони, а з іншого – здійснює вплив на кожну форму суспільної свідомості, детермінуючи необхідність для кожної з них (в своїй сфері) усвідомлювати дійсність крізь призму відношення "людина – світ". Методологічна функція. Виділення її як однієї з основних зумовлено тим, що філософія займає особливе місце у процесі усвідомлення буття у структурі суспільної свідомості. Кожна з форм суспільної свідомості, виступаючи як усвідомлення залежності життєдіяльності людини від певної сфери дійсності, е відображенням саме цієї сторони людського буття. Специфіка філософії полягає в тому, що вона в найузагальненішій формі вивчає ставлення людини до світу і до самої себе. Тому основні положення філософії мають важливе методологічне значення для кожної з форм суспільної свідомості в процесі усвідомлення свого специфічного предмету. Практично-діяльна (праксеологічна) функція філософії полягає в тому, що вона стає знаряддям активного, перетворювального впливу на оточуючий світ і на саму людину. Філософія відіграє важливу роль у визначенні цілей життєдіяльності, досягнення яких є найважливішою умовою забезпечення існування, функціонування і розвитку людини. Ціннісна (Аксіологічна) – дає можливість визначити соціальні, моральні, ідеологічні, естетичні та ін. цінності в різні періоди суспільного розвитку; Інтигративна – полягає в системному узагальненню та об’єднанні практичних, пізнавальних і цілісних досвідів людей.
Еще по теме 2. Предмет філософії. Основні функції філософії.:
- 2. Предмет та функції філософії.
- 8. Функції філософії.
- 3. Предмет філософії.
- 82. Філософська антропологія: основні ідеї та місце в сучасній філософії
- 79. Об’єкт і предмет філософії історії.
- 56. Соціокультурне призначення філософії ???
- 4. Історичність основного питання філософії.
- Границя функції. Неперервність функції. Основні теореми про границі.
- 7) Натурфілософські ідеї давньогрецької філософії.
- 10. Особливості середньовічної філософії
- 19) Особливості сучасної філософії.
- 52. Проблема природи універсалій в середньовічній філософії
- 25. Проблема методу в філософії ХУ11 століття.
- 16) І. Кант – засновник німецької класичної філософії.
- 24. Критичність філософії постмодернізму.
- 9. Парадигма античної філософії.
- 28. Особливості та історичне значення німецької класичної філософії.
- 25) Феноменологічний напрям у філософії.
- 91. Кант: Коперніканський переворот в філософії.
- 77. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії й становлення нової світоглядної парадигми