<<
>>

91. Кант: Коперніканський переворот в філософії.

Основоположник класичної нім. філософії Кант (1724-1804) замислювався над питанням про причини парадоксів і зрештою, невдач, з якими повсякчас зустрічається розум, як тільки перед ним постають задачі і проблеми людського буття.

Він вважав, що поза людиною існує „річ в собі”, яка при дії на людину викликає певні відчуття хаотичного характеру. Завдяки апріорним формам чуттєвості - час, простір – вони впорядковуються, люд з допомогою розсудку і розуму виникають явища (загальний предмет пізнання, що несес на собі відбиток субєктивності) – вони результат творчої діяльності суб’єкта. Тому під природою К. Розуміє не „річ в собі”, а сукупність явищ, які створені творчою здатністю свідомості. Тому пізнання – діяльність, яка відбувається по своїм законам. Не думка погоджується з предметом, як досі думали філософи, а предмет з думкою. не наявні знання мають узгоджуватися з дійсністю, а дійсність – із категоріями, які дані людині апріорно Він поставив на перший план думку, а не предмет, активно-творче діяння, а не пасивне споглядання (поворот до ідеалістичного тлумачення реальності). Суб’єктивний початок не лише затьмарює дійсне положення речей, але й визначає суб’єктивні і об’єктивні елементи знання. В суб’єкті розрізняє два рівні: емпіричний і трансцендентальний (те що передує досвіду апріорі, має за мету здійснити зробити можливим досвідне пізнання). -> коперніканський переворот. За К, пізнання є поєднання чуттєвості і мислення, і про річ, не дану в чуттях (ноумен), взагалі не може бути ніякого знання. Мислити ноумени безпомилково неможливо Починаючи з К в гносеології починається дослідження законів людського розуму і його меж. Замість питань „Що таке світ?” – „Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватися? Що таке людина?” Виділів 4 типи категорії – форми, що мають апріорний і суб’єктивний характер: кількості (єдність, множинність, сукупність); якість (реальність, заперечення, обмеження); відношення (субстанція - аксиденція, причина – дія; взаємодія); модальність (необхідність – випадок; існування – не існування; можливість - неможливість). Першоджерело: прологомены к будущей метафизике.

<< | >>
Источник: Відповіді з Філософії. 2017

Еще по теме 91. Кант: Коперніканський переворот в філософії.:

  1. 16) І. Кант – засновник німецької класичної філософії.
  2. Глава 18. КАНТ - "КОПЕРНИКАНСКИЙ ПЕРЕВОРОТ" В ФИЛОСОФИИ
  3. 94. Сократ: антропологічний переворот в античній філософії.
  4. 2. Предмет філософії. Основні функції філософії.
  5. І.Кант, Г.Гегель про «громадянське суспільство» і «правову державу»
  6. 28. Особливості та історичне значення німецької класичної філософії.
  7. 1. Период дворцовых переворотов.
  8. 56. Соціокультурне призначення філософії ???
  9. «Патриотический» переворот Елизаветы Петровны
  10. 3.11. И. Кант
  11. 3. И. Кант: от субстанции к субъекту, от бытия к деятельности
  12. Россия в середине XVIII века. Дворцовые перевороты
  13. 3.11. И. Кант
  14. Английское общество в период промышленного переворота
  15. 8. Функції філософії.
  16. 2.1. Кант и Пушкин: конфликт с философией Просвещения