<<
>>

6. Поняття методу.

Метод(від грец. -шлях дослідження чи пізнання) - це спосіб побудови та обґрунтування системи філософських та наукових знань, сукупність прийомів і операцій, за допомогою яких здобувається нове знання.

Кожна наука, кожна форма освоєння дійсності має свої методи. Найбільш відомі методи філософського пізнання: метафізика, діалектика, історизм, позитивізм, герменевтика, реконструкція, деконструкція. Діалектика- метод філософського дослідження, при якому речі, явища розглядаються гнучко, критично, послідовно з врахуванням їх внутрішніх протиріч, змін, розвитку, причин і наслідків, єдності і боротьби протилежностей.

Метафізика— метод, протилежний діалекціку, при якому об'єкти розглядаються:

•відособлено, як самі по собі (а не з точки зору їх взаємозв'язаної) ;

•статично (ігнорується факт постійних змін,самору ху,розвитку);

•однозначно (ведеться пошук абсолютної істини, не приділяється уваги протиріччям,не усвідомлюється їх єдність). Історизм, принцип підходу до дійсності як до такої, що розвивається в часі. Припускає розгляд об'єкта як системи, закономірностей його розвитку.

Позитиві?зм— парадигмальна гносео-методологічна установка, відповідно до якої позитивне знання може бути отримане як результат суто наукового(не філософського) пізнання; програмно-сцієнтистський пафос полягає у відмові від філософії(«метафізики») як пізнавальної діяльності, що володіє в контексті розвитку конкретно-наукового пізнання синтезуючим і прогностичним потенціалом. Герменевтика(від грец. ερµηνεύειν — тлумачити)— наука, що займається визначенням правил інтерпретації текстів.

Загальнонаукові методи-це спосіб пошуку об’єктивної реальності залежно від галузі науки. Методологія розуміє правничі принципи з точки зору, що таке закон взагалі. А з філософської точки зору правничі принципи є основою на якій базується юридична наука.

1. Філософські методи, серед яких найбільш старшими являються діалектичний і

метафізичний. До їх числа також відносяться аналітичний(характерний для сучасної аналітичної філософії), інтуїтивний, феноменолофічний, герменевтичний та інші.

2. Загальнонаукові підходи і методи дослідження, що отримали широкий розвиток і

примінення в науці ХХ ст. Вони виступають в якості своєрідної проміжкової методології між філософією і фундаментальним теоретико-методологічним положенням спеціальних наук. До загальнонаукових частіше всього вілносяться такі поняття, як інформація, модель, ізоморфізм, структура, функція, система, елемент, оптимальність і т. д. Характерними рисами загальнонаукових понять являються по-перше, злиття в їх змісті окремих властивостей, признаків, понять окремих наук і філософських категорій; по- друге, можливість(на відміну від останніх) формалізації, уточнені засобами математичної теорії.

На основі загальнонаукових понять і концепцій формулюються відповідні методи і принципи пізнання, які забезпечують зв’язок і оптимальну взаємодію філософської методології із спеціально-науковим злиттям і його методами. До числа загальнонаукових принципів і підходів відносяться системний і структурно–функціональний, кібернетичний, ймовірнісний, моделювання і формалізація та інші. Важлива роль названих підходів полягає в тому, що в силу свого проміжкового характеру забезпечують взаємоперехід філософського і спеціальнонаукового знання.

3. Спеціальнонаукові методи, тобто сукупність способів, принципів пізнання,

досліджувальних прийомів і процедур, що застосовуються в тій або іншій сфері науки, яка відповідає певній основній формі руху матерії. Це методи механіки, фізики, хімії, біології і гуманітарних наук. Таким чином, в наукому пізнанні функціонує складна, динамічна, цілісна система багатообразних методів різних рівнів, сфер діяльності, напрямленості, які завжди реалізуються із врахунком конкретних умов.

<< | >>
Источник: Відповіді до іспиту з філософії. 2017

Еще по теме 6. Поняття методу.:

  1. Поняття про методи, прийоми, засоби виховання
  2. 4. Поняття, предмет та метод правового регулювання митного права.
  3. § 60. Правове виховання (ПВ): поняття, способи, методи, ефективнiсть.
  4. §2. Поняття криміналістичної діагностики як методу пізнання та його значення при розслідуванні злочинів
  5. §1. Поняття та значення версій як методу гіпотетичного пізнання при розслідуванні злочинів
  6. §3. Поняття криміналістичної ідентифікації як методу пізнання та одержання доказів при розслідуванні злочинів
  7. 1.4. Метод теории государства и права. Принципы научного познания. Общенаучные методы. Частнонаучные методы
  8. Экспериментальный метод – как центральный метод среди эмпирических методов психологического исследования.
  9. ТЕМА 7. ПРАВО ВЛАСНОСТІ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ Поняття і зміст права власності. Римські юристи оперували двома поняттями для визначення права власності. Поняття «dominium» охоплювало не тільки майно, але й владу домовладики над своїми підвладними. Поняття «proprietas» визначало приналежність речі певній особі. Класична юриспруденція визначала власність як повну владу над речами. Зокрема, власник земельної ділянки мав право на усе, що знаходилося над і під ділянкою. Зміст права власності розкривається ч
  10. Методы психогенетических исследований. Генеалогический метод. Семейные исследования. Метод приемных детей.
  11. Сравнение выгод, получаемых при переходе на метод ЛИФО с метода ФИФО и средних цен
  12. Глава 3. Социологические методы в труде журналиста (М.Н. Ким)Методы в журналистике и социологии
  13. Симплекс-метод. Основная идея, этапы поиска решений, алгоритм метода.
  14. Методы субъективных измерений в задачах с неопределенностями. Основные понятия, суть, достоинства и недостатки методов.
  15. 2. Сравнительно-правовой метод – частнонаучный метод юридической науки
  16. § 5. Метод иеделимых как выпрямление метода исчерпы- ваиия.
  17. Графический метод. Основные понятия. Алгоритм метода
  18. § 65. Симплекс-метод решения задач линейного программирования, М-метод