Целина — новина — облог
Земледельцы различают и оценивают землю по разным признакам, в том числе и по тому, обрабатывалась земля или нет. А если обрабатывалась, то когда и как. Та земля, которая совсем не пахалась, в русском литературном языке называется целиной.
В названии этом как бы особо выделяется признак целостности, нетронутости земли обработкой. Землю, которую длительное время не пахали, называют залежь.Распаханные целина и залежь дают высокие урожаи. Поэтому в пятидесятые годы по решению партии и правительства была проделана громадная работа по освоению целинных и залежных земель в Казахстане, в Сибири, на Алтае.
Наряду со словами целина, залежь в южных говорах нередко используются слова облог (облога), перелог «запущенная, заросшая травой пашня». Однокоренные слова эти тоже указывают на признак «облежалости, перележа- лости, залежалости» земли.
В северных говорах вновь распаханную землю, как и расчищенную из-под леса и впервые подготовленную к распашке, нередко называют новиной. Федор Абрамов в книге «Братья и сестры» пишет:
Целые поколения пекашинцев ни зимой, ни летом не расставались с топором, вырубали, выжигали леса, делали расчистки, заводили скудные, песчаные да каменистые пашни. И хоть эти пашни давно уже счи-таются освоенными, а их и поныне называют новинами или навинами. Таких навин, разделенных перелесками и ручьями, в Пекашине великое множество. И каждая из них сохраняет свое изначальное название. То по имени хозяина — Оськина навина, то по фамилии целого рода, или печища по-местному, некогда трудившегося сообща, — Иняхинские навины...
На севере же в этом значении использовались раньше слова чищбба «расчищенная из-под леса земля для пашни» и подсека «земля для пашни, на которой лес был подсечен (срублен), выкорчеван и сожжен».
Еще по теме Целина — новина — облог:
- Новина, Пожня. Зеленя
- Невдала облога Лютеції та падіння Авреліана
- Про вихід з польської облоги шведського короля і про його втечу до Пруссів; про з'єднання польських військ під Варшавою і про розіслання королівських універсаліву які оголошували амністію відступництву поляків; про нещасливий роз'їзд Чернецького під Дугласове військо; про розор шведами Куяв і про вирубання польської піхоти на чолі з Бігдошем; про повторну, щільнішу облогу Варшави; про лічбу там польського війська; про послання трубача до обложенців і про Вітембергову затятість; про штурм Варшави
- Облога Збаража.
- Про всілякі чужоземні новини, найбільше цісарські й турецькі; про підводиз Ніжинського повіту; про лист сінайського архієпископа до Кочубея; про рушення з домів у перший похід водою; про залишення військ у Коломаку й Орелі для забезпечення України від татар; про переправу військ за Дніпро і водного війська через дніпрові пороги; про гетьманський лист до боярина Шейна, щоб утримався з військами на Волуськах; про гетьманське та боярське рушення водним походом від Вільного порогу і Кічкаса; про зал
- Про повторне турецьке готування на розорення Чигрина; про начальників, які були з військом у Чигрині; про повторне прибуття бусурман під Чигрин; про тісну його облогу і про мужню козацьку відсіч з Чигрина; про нещасливий похід християнських командирів на оборону Чигрина і про їхнє прибуття до Дніпра; про переправу Дніпра; про те, як вони прогнали від Дніпра турків і татар; про рушення від Дніпра до Чигрин
- Про успіхи поляків над шведами з немилосердним узяттям їхнього міста Голдінга; про інше щастя поляків і Брандебуржця над шведом на острові Алсен; про голендерське щастя з руїною шведського флоту під Кронебургом; про тісну облогу поляками шведського генерала Дугласа в курляндській Нітаві; про ynip шведського короля і про втрачену його надію на сторонню поміч; про поразку поляків від шведів із Фрідризода; про дії шведського генерала Вертза і визвіл Дугласа з Нітави з пострашенням пруссів та інше;
- У СТУДЕНТОВ ЕСТЬ СВОЯ ПЛАНЕТА... Студенческие строительные отряды
- Перші перемоги повстанців (1648 р.):
- Останнє гетьманування Юрія Хмельницького (1677-1681 рр.)
- Задание 18. Замените сложные предложения простыми и наоборот.
- 0 - Е ПОСЛЕ Ц
- Продовження воєнної кампанії
- Про незаслужене тиранство, яке вчинив князь Вишневецький у Погребищах над посланцями Хмельницького; про виїзд князя зі своїм домом від Лубен на Любеч за Дніпро і про удання його від Брагиня до (...) 154 і Немирова; про немирівську різанину, яку вчинив Вишневецький, і про відплату немирівців; про військові дії між Кривоносом та Вишневецьким в Махновичах і під Констан- тиновим; про їхні втрати, а також про те, як вони один з одним роз'їхалися.