ЗАВОЮВАННЄ УКРАЇНИ. КИЇВСТОЛИЦЕЮ.
— Пануванне над ільменськими Словінами відкривало Варягам дорогу на південь у Чорне море і на схід у Каспійське. Ce викликало змагання до політичного обезпечення
водних шляхів до Дніпу і Волзі, себто до завоювань городів уздовж сих рік.
Очевидно, перший був важніший, і в сьому напрямі пішли дальші завоювання Варягів. 3 численних походів „Руси“ по Дніпру на Чорне море й у ви-зантийські землі лиш деякі найшли згадку в історичних памятках, як ось наїзд на береги Малої Азії, на просторі, між Босфором і Синопом, десь на початку IX в.; виправа новгородської „Руси" під проводом кн. Бравлина на південний беріг Криму; похід 860 p. якоїсь руської дружини на Царгород, що закінчився наверненнєм її князя на християнство і т. п.
Ci походи не могли обійтись без конфліктів і з Xo~ зарами, що панували над Дніпровим шляхом. Два варяж- ські ватажки Асколд і Дир здобули Київ на Хозарах десь у самій середині IX в. Вони змагали до утвореня тут самостійної держави, одначе упали незабаром жертвою новгородської Руси. По смерти основника її P ю p и к а (Hroerekr, 879), почав O л e г (HeIg*i), кормилець малого його® сина Ігоря (Ingvarr), ряд могутних походів на полудне. Після C м о л e н c ь к а і Л ю б e ч а здобув він K и ї в і зробив із нього столицю руської держави, побіч якої стара столиця Новгород займала потім завсігди почесне, в части упривилейоване місце. Вибір нового головного міста (митрополії — матери городів), близько центра тодішньої культури, Византії, на перехресті шляхів — балтий- сько-чорноморського і німецько-хозарського — дає Оле-
гови свідоцтво високого політичного розуму. Томуто сього
* .
князя можна назвати властивим основником руської держави. Ta з другого боку в сій події маємо першу історичну перемогу Півночи над Полуднем. Сталося се коло 890 p. Одночасно з сим переходом княжого роду на'по- лудне назва „Русь" прикріпляється щораз більше до Київа і пізніше уживається часто як синоним Київщини (Полянської землі). Ta се звязане з дальшою еволюцією руської держави.
Сим способом руськадержаваприбрала форму клина,, зверненого віЬтрєм на південь, якого боки творили линії Київ-Псков і Київ-Ростов. Перед князями стояла тепер велика історична задача — здобути для Київа відповідну ґеоґрафичну підставу на півдни, себто Чорне море, яке було доси звязане з Київом тільки тонкою ниткою Дніпра. Коротко кажучи — нова держава мала до розвязання
трудне питаннє опанування і культивуваннялугово-степової полоси України.
Повстаннє руської держави припадає на час нової скріпленої державної творчости в Европі. B серед. X в. на підкладі Германського завоювання виростає Польща між Вислою й Одрою, над Вартою, з тенденцією поширюватися у двох напрямах: на північ до моря, на південь по Карпати і Дунай. Конкуренцийна їй дещо раніша чеська держава змагає до поширення у противнім напрямі на Одру і Вислу, що привело до низки острих конфліктів між сими обома славянськими державами. У внутрі карпатського лука, над середнім Дунаєм, повстає майже одночасно з київською державою Угорщина, яка^еренявши живі ще традиції аварські;виявляє чималу експанзивну енерґію у всіх напрямах,, між иншим і на північний схід. Найстарша із словянських держав — болгарська — встигла до сього часу затратити цілком финсько-турецький характер своїх творців та в боротьбі з Царгородом за пануваннє над Балканом зуміла вже витворити своєрідну словянсько- византийську культуру, якій судилося незабаром величезна роля між східними Словянами. I дальше на заході бачимо в тім часі живу державну творчість : повставаннє національних державна ґрунті франконської імперії, Норма- дія і т. п. ,
18.