НОРМАНИ HA СХОДІ. РУСЬ.
— Вже в готських часах мусіли відкритися взаємини між Київщиною і Бал- тийським морем; від колиж Хозарія розтягнула свою власть і на Дніпро, мусів балтийсько-чорноморськийшлях стати, побіч балтийсько-каспійського, головною артерією міжнародної торгівлі.
Ta на сих шляхах, з окрема на українськім, . зустріла хозарська держава й орієнтальні купці небезпечних конкурентів. Були ними норманські B a p я г и. - .Після великого переселення східних і західних Ґерман прийшла черга на північно-германські племена Скандинавії, які під кінець VIII в. почали масово покидати свій розмірно перелюднений край та глядати в далеких морських і річних виправах щастя^ як купці, розбишаки і вояки (ві- кінґй). Витворилася окрема духова героїчна атмосфера між ними, що гнада їх по всіх закутинах Европи за здоби- ч&ми і славою. Ci походи, получені з рабунком і торгівлею, вели звичайно до закладання оборонних осель і до творенняновихдержав. Побіч берегів Атлантийського океану, які заводили Норманів аж на Середземне море й у Малу Азію, побіч Бритийських островів, Ісляндії й Америки — таким полем для норманських подвигів були східні t ріки: Волхва, Двина, Дніпро і Волга, якими діставалися Варяги (значіннє слова не зовсім ясне) з Финського за- ливу на Чорне i Каспійске море, у Малу Азію, Персію i т. д.
Цілий ряд походів, грабувань і боротьби довів до того, що Варяги вже в першій половиніІХ в. після приморських Финів опанували землю Словін, себто околиці озер: Чудського, Ільменського і Білого, та дали почин новій державній орґанизації, якої осередком був H о в г о p о д над Ільменском озером. Отся перша звісна в історії норманська держава на словянських землях має назву Руси. Таке імя носив один рід Варягів, що доконав завоювання тих північних Словян, томуто значінне його в першій мірі династичне, щотілько у другій — державне. Згодом служить воно з одного боку для означення Норманів взагалі, з другого боку — всеї людности „руської" держави. Щотілько по віках стало воно поняттєм національним.
Норманський чи загалом ґерманський початок руської держави не підпадає сумніву; до самого кінця X в. Русь робить вражіннє чисто германської держави, заки словянська стихія асимилювала завойовників і надала державі зверхній словянський характер. Инше діло щодо походження і первісного значіння назви „Русь“. Ce певне, що воно несловянське. Чи воно принесене було зі Скандинавії, чи привязалося щотілько в Новгороді до скандинавських завойовників, чи переняте воно по Ґотах, чи вкінци правітчини його треба глядіти на українських степах серед іранської людности, звідки воно крутими шляхами зіллялося з норманськими завойовниками північних Словян, се питаннє покищо не розяснене гаразд. Ta як небудь моглаб випасти відповідь на нього, то вона не буде в силі змінити факту завойовницького і ґерманського характеру „руської" держави. *
14.