2. Основна проблематика глобалістики і диференціація її предмета
Аналіз різних за змістом, характером і формами виявлення глобальних проблем дає можливість авторам згаданої вже монографії «Глобалізація і безпека розвитку» запропонувати таку їхню класифікацію:
1) універсальні проблеми політичного і соціально-економічного характеру (глобальна проблема сталого розвитку світу, глобальна проблема суспільної організованості й керованості світовим співтовариством та ін.);
2) глобальні проблеми переважно природно-економічного характеру (енергетична, продовольча, сировинна, ресурсна та ін.);
3) глобальні проблеми переважно соціального характеру (демографічна, міжнаціональних і міжконфесійних відносин, демократії, духовності, охорони здоров’я, корупції, безробіття, організованої злочинності та ін.);
4) глобальні проблеми екологічного характеру (забруднення навколишнього середовища, гомеостазного розвитку системи «людство — природа» тощо);
5) глобальні проблеми інформаційного характеру («інформаційного вибуху», створення единого інформаційного поля, інформатизації суспільства тощо);
6) глобальні проблеми технологічного характеру («високої» технологізації виробництва, освіти, управління тощо);
7) глобальні проблеми науково-інтелектуального характеру (інтеграції науки, кризи освіти тощо);
8) глобальні проблеми змішаного типу (війни і миру, міжнародного тероризму, культури, цивілізації).
Існування більш чи менш розвинутих окремих дисциплін у межах глобалістики дає змогу запропонувати подібну класифікацію, але на підставі диференціації її предмета: економічна, політична, екологічна, демографічна, соціальна, інформаційна, інтелектуальна та інші види глобалістики.
До розряду найбільш пріоритетних глобальних проблем сучасності автори праці «Глобалізація і безпека розвитку» відносять:
1) глобальну проблему сталого розвитку (вона має економічний, екологічний, соціокультурний, політичний та інші аспекти);
2) глобальну проблему управління, розв’язання якої має забезпечити синхронізований, справедливий розвиток усіх країн і народів (в енергетичній, продовольчій, ресурсній, інформаційній, екологічній та інших сферах);
3) глобальну проблему соціалізації розвитку (вона включає демографічні, етноконфесіональні, правові, цивілізаційні та інші аспекти).