<<
>>

Основні положення Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990р.

Після розпаду СРСР і здобуття нашою країною незалежності розпочався новий

етап у розвитку конституційного процесу в Україні. Його вихідним пунктом

стало проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня

1990 р.

Насамперед зазначимо, що загалом суверенітет означає зверхність і

незалежність влади. Розрізняють три види суверенітету: державний,

національний і народний. Державний суверенітет — верховенство державної

влади всередині країни та її незалежність у зовнішньополітичній сфері.

Національний суверенітет — повновладдя нації, її реальна можливість вільно

вирішувати всі питання свого національного життя. Народний суверенітет —

повновладдя народу, який здійснює свою неподільну владу самостійно й

незалежно від інших соціальних сил. У різних країнах юридичне закріплення

та реальне існування цих трьох видів суверенітету різне. Так, нині в

Україні всі три види суверенітету знайшли юридичне закріплення в

розгляданій Декларації. Поняття "державний суверенітет", висвітлене в

преамбулі Декларації, розкривається в десяти її розділах. Розділ І.

Самовизначення української нації. Україна " розвивається в існуючих

кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права

на самовизначення. Розділ II. Народовладдя. Громадяни Республіки всіх

національностей становлять народ України. Народ України є єдиним джерелом

державної влади в Республіці. Розділ III, Державна влада. Україна є

самостійною у вирішенні будь-яких питань свого державного життя. Розділ IV.

Громадянство Української РСР. Українська РСР забезпечує рівність перед

законом всіх громадян Республіки. Розділ V. Українська РСР здійснює

верховенство на всій своїй території. Розділ VI, Економічна самостійність.

Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його

в законах. Розділ VII.

Екологічна безпека. Українська РСР самостійно

встановлює порядок організації охорони природи та порядок використання

природних ресурсів. Розділ VIII. Культурний розвиток. Українська РСР є

самостійною у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного

розвитку української нації, гарантує всім національностям, що проживають на

території Республіки, право їх вільного національно-культурного розвитку;

Розділ IX, Зовнішня і внутрішня безпека, Українська РСР має право на власні

Збройні Сили та органи державної безпеки. Розділ X. Міжнародні відносини.

Українська РСР виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування

визнає : пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами

внутрішньодержавного права. Декларацію було покладено в основу нової

Конституції, низки прийнятих законів України; вона визначає позиції

республіки під час укладення міжнародних договорів. Необхідно вказати, що

Декларація, прийнята ще за часів СРСР, була спрямована на забезпечення

суверенітету України у складі СРСР, тому окремі її положення застаріли,

хоча в цілому вона не втратила свого значення й дотепер.

<< | >>
Источник: Волкобой И.. Шпаргалка по теории государства и права (на украинском языке). 2011

Еще по теме Основні положення Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990р.:

  1. Основні положення Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990р.
  2. 2.5. Взаємодія правових систем Ради Європи, Європейського Союзу та правових систем держав-учасниць
  3. Генеза нормативно-правового забезпечення екологічної політики України.
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -