Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.)
Суверенітет — незалежність держави в зовнішніх і верховенство у внутрішніх справах. Декларація продержавнийсуверенітетУкраїни—законодавчі» документ, ухвалений Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 р.
що проголошував державний суверенітет республіки в складі СРСР.Основні положення:
— право української нації на самовизначення;
— принцип народовладдя;
— розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову;
— гарантія прав і свобод громадян, передбачених Конституцією;
— територіальна недоторканність України, самостійне визначення адміністративно-територіального устрою;
— економічна самостійність;
— екологічна безпека України;
— право на власні збройні сили, внутрішні війська й органи держбезпеки;
— УРСР — суб'єкт міжнародного права. Декларація про державний суверенітет України
заклала основні принципи державотворчих процесів, стала основою нового законодавства України, кроком на шляху просування до незалежності.
Еще по теме Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.):
- Декларація про державний суверенітет України[153] (Іб липня 1990 p.)
- 2. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ 16 ЛИПНЯ 1990 р.
- Основні положення Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990р.
- 10 Повноваження державних органів спеціальної компетенції (Міністерство фінансів України. Державне казначейство України, Державна податкова адміністрації України, Рахункова палата Верховної Ради України, Національний банк України, Державний комітет фінансового моніторингу України) у фінансовій сфері.
- Указ Президії Верховної Ради України «Про Державний гімн України» (15 СІЧНЯ 1992 p.)
- Постанова Верховної Ради України «Про Державний герб України» (19 лютого 1992 p.)
- Постанова Верховної Ради України «Про Державний прапор України» (28 січня 1992 p.)
- Декларація українського уряду відновленої у Львові Української Держави (З липня 1941р.)
- Про королівський жаль на втрату козаків з Україною і про його промову в сенаті з тієї ж нагоди; про королівське прохання до царської величності не брати Україну під протекцію і про Tef що його прохання не було задовольнене; про царську виправу на війну проти поляків; про хитрість Богуна щодо поляків і про шкоду через те Україні від поляків.
- Про відправлення від хана посла Хмельницького; про ханове посередництво з поставленими умовами; про посміховисько, з яким Хмельницький відіслав у Крим ханського посланця; про підкріплений присягою ханів союз із поляками; про рушення польських військ на Україну і про страх від того в Україні; про Богуна, який уступився перед польськими військами з Браславля до Уманіу і про розорення поляками Забузької України; про Opdut що прибули в допомогу полякам, і про їхні загони, шкідливі й полякам, і Украї
- 16.8. 3 Декларації Українських Народних Зборів Західної України про конфіскацію земель поміщицьких, монастирських та великих державних урядовців (28 жовтня 1939р.)