<<
>>

Поняття та джерела кримінального права

Кримінальне право — одна з галузей права України, що охоплює два основні

інститути: злочин і покарання» Поняття "кримінальне право" прийнято

розглядати у двох його значеннях: по-перше, позитивне кримінальне право —

це самостійна галузь законодавства, репрезентована самодостатнім

законодавчим актом — Кримінальним кодексом; по-друге, кримінальне право —

це галузь юридичної науки про чинний кримінальний закон і судову практику

його застосування, про його історію й теорію, про кримінальні закони інших

держав.

Позитивне кримінальне право України характеризується тим, що: його

норми встановлюються лише вищим органом законодавчої влади — Верховною

Радою України; воно проявляється у законах; метод реалізації кримінального

закону є специфічним, притаманним лише цьому законові — це покарання особи

за порушення нею кримінально-правової норми. Позитивне кримінальне право

України — сукупність юридичних норм, установлених вищим законодавчим

органом державної влади — Верховною Радою України, що визначають, які

суспільне небезпечні діяння є злочинними і які покарання належить

застосувати до осіб, що їх скоїли. Кримінальне право України поділяється на

дві частини — Загальну та Особливу. Загальна частина Кримінального кодексу

містить визначальні норми загального значення; їхня дія поширюється на всі

приписи Особливої частини Кодексу. Ці норми визначають: завдання

Кримінального кодексу; підстави кримінальної відповідальності; чинність

Кримінального кодексу щодо діянь, учинених на території України та за її

межами; чинність кримінального закону в часі; поняття злочину; форми вини;

обставини, що містять суспільну небезпечність або протиправність діяння;

стадії вчинення злочину; співучасть у злочині; види покарань, загальні

засади призначення покарання; погашення та зняття судимості тощо. Сутність

і призначення норм Загальної частини кодексу виявляються лише в органічній

єдності з положеннями його Особливої частини.

Остання містить конкретні

норми, які забороняють вчиняти те чи те діяння. Порушення такої заборони

тягне за собою відповідне покарання винної особи. При цьому більшість

статей Особливої частини передбачають діяння одного виконавця злочину.

Кримінальне право вивчає не лише норми кримінального закону, а й

застосування цих норм правоохоронними органами та судом. Унаслідок дії

кримінально-правової норми виникають відносини між державою та особою, яка

вчинила злочин. Матеріальний зміст кримінально-правових відносин складає

сукупність прав та обов'язків суб'єктів цих відносин. Це положення

передбачає, з одного боку, що до особи, яка вчинила злочин, слід ужити

заходів державного впливу і вона має бути покараною, а з іншого — що

держава наділяється правом переслідувати злочинця у кримінальному порядку,

доводити його вину у скоєнні злочину і застосовувати до нього кримінально-

правову санкцію. Предметом кримінального права є відносини, що виникають у

зв'язку з учиненням злочину і застосуванням відповідних покарань.

<< | >>
Источник: Волкобой И.. Шпаргалка по теории государства и права (на украинском языке). 2011

Еще по теме Поняття та джерела кримінального права:

  1. Поняття та джерела кримінального права
  2. § і. Поняття, суть і завдання кримінально-процесуального закону
  3. § 3. Предмет, підстави і доказування цивільного позову в кримінальній справі
  4. § 1. Поняття та система Особливої частини кримінального права
  5. § 1. Поняття кримінального права
  6. § 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
  7. § 1. Класична школа кримінального права
  8. 1. Поняття та система Особливої частини кримінального права
  9. ШЛЯХИ ОНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
  10. ОЗНАКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА, ЙОГО ФУНКЦІЇ ТА ДЖЕРЕЛА
  11. Джерела давньоруського права
  12. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  13. Міжнародні стандарти захисту прав осіб, які є потерпілими від кримінальних правопорушень
  14. Процесуальні права потерпілого як основа його процесуального становища
  15. Процесуальне становище потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення
  16. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  17. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  18. 5.1. Проблема криміналізації (декриміналізації) діянь, що вчиняються у сфері охорони здоров’я населення
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -