Поняття та джерела кримінального права

Кримінальне право — одна з галузей права України, що охоплює два основні

інститути: злочин і покарання» Поняття "кримінальне право" прийнято

розглядати у двох його значеннях: по-перше, позитивне кримінальне право —

це самостійна галузь законодавства, репрезентована самодостатнім

законодавчим актом — Кримінальним кодексом; по-друге, кримінальне право —

це галузь юридичної науки про чинний кримінальний закон і судову практику

його застосування, про його історію й теорію, про кримінальні закони інших

держав.

норми встановлюються лише вищим органом законодавчої влади — Верховною

Радою України; воно проявляється у законах; метод реалізації кримінального

закону є специфічним, притаманним лише цьому законові — це покарання особи

за порушення нею кримінально-правової норми. Позитивне кримінальне право

України — сукупність юридичних норм, установлених вищим законодавчим

органом державної влади — Верховною Радою України, що визначають, які

суспільне небезпечні діяння є злочинними і які покарання належить

застосувати до осіб, що їх скоїли. Кримінальне право України поділяється на

дві частини — Загальну та Особливу. Загальна частина Кримінального кодексу

містить визначальні норми загального значення; їхня дія поширюється на всі

приписи Особливої частини Кодексу. Ці норми визначають: завдання

Кримінального кодексу; підстави кримінальної відповідальності; чинність

Кримінального кодексу щодо діянь, учинених на території України та за її

межами; чинність кримінального закону в часі; поняття злочину; форми вини;

обставини, що містять суспільну небезпечність або протиправність діяння;

стадії вчинення злочину; співучасть у злочині; види покарань, загальні

засади призначення покарання; погашення та зняття судимості тощо. Сутність

і призначення норм Загальної частини кодексу виявляються лише в органічній

єдності з положеннями його Особливої частини.

норми, які забороняють вчиняти те чи те діяння. Порушення такої заборони

тягне за собою відповідне покарання винної особи. При цьому більшість

статей Особливої частини передбачають діяння одного виконавця злочину.

Кримінальне право вивчає не лише норми кримінального закону, а й

застосування цих норм правоохоронними органами та судом. Унаслідок дії

кримінально-правової норми виникають відносини між державою та особою, яка

вчинила злочин. Матеріальний зміст кримінально-правових відносин складає

сукупність прав та обов'язків суб'єктів цих відносин. Це положення

передбачає, з одного боку, що до особи, яка вчинила злочин, слід ужити

заходів державного впливу і вона має бути покараною, а з іншого — що

держава наділяється правом переслідувати злочинця у кримінальному порядку,

доводити його вину у скоєнні злочину і застосовувати до нього кримінально-

правову санкцію. Предметом кримінального права є відносини, що виникають у

зв'язку з учиненням злочину і застосуванням відповідних покарань.